19 Могильник в Тлумачі
риc. 19.1: Розташування могильника в Тлумачі на фоні інших курганних могильників
19.1 Характеристика навколишнього природного середовища (Тлумач і Вікняни)
Могильники у Вікнянах і Тлумачі розташовані на правому березі Дністра, за 1–1,5 км один від одного. Геоморфологічно цей регіон належить до Подільської височини, яка на описуваній території має характер гористо-горбистої височини, розчленованої правими притоками Дністра. Найвище підняття цієї частини височини називається Чортові гори або Балагори i характеризуються меридіональним простяганням. З заходу їх омиває потік Тлумач, а зі сходу – невелика притока Дністра – Солониця, яка бере початок з джерела Вікно (звідти – Вікняни) i вже через 3 км впадає в Дністер. Ці річки характеризуються великим нахилом долин і значною силою ерозії.
Як і на всій території Подільської височини, геологічна основа описуваного регіону складена кристалічними породами, гранітами, гнейсами, які вкриті молодшими відкладами. У стратиграфії чітко виділяються відклади мезозою, верхньоюрського періоду і крейди. Дуже важливим етапом в геологічному розвитку регіону є неоген. Саме тоді у мілкому морі утворилися піски, пісковики, вапняки, а найперше – міоценові гіпси і глини. Потужність неогенових відкладів іноді становить 100–200 м. Ці відклади перекриті лесами.
Специфікою описуваної частини Поділля є так звані «вікна», «вертеби» або «говди». Такими різними назвами позначаються заглиблення, пониження місцевості, які виникли у результаті карстових явищ у гіпсових породах. Вода, розчиняючи гіпсові породи, утворює порожнини, а після певного часу обвалюється стеля такої карстової форми i виникає западина у формі лійки, глибиною 6–10 м і такого ж діаметру. Але трапляються карстові форми більших розмірів. Описувані западини досить часто трапляються в районі Вікнян і Тлумача (Czeppe et al. 1969). Для території Поділля характерні повільні висхідні тектонічні рухи. Їх наслідки можна спостерігати в річкових долинах. Від Нижнева починається каньйонний відрізок Дністра, рельєф якого характерний для описуваної території, a сформувався головним чином у плейстоцені. На крайових ділянках добре розвинута мережа ярів – як молодих – врізаних і вузьких, так і старих – типу «балок». Залежно від глибини врізів долин, в їх перерізах відслонюються або граніти, або значно частіше залягаючі зверху крейдові вапняки з численними кораловими скам’янілостями (Gudowski 2016).
Могильники в Тлумачі і Вікнянах займають пагорб між двома притоками Дністра. Цей пагорб є нижчий і вужчий у північній частині, де скупчення курганів більш численне. Натомість у південній частині, де пагорб вищий і ширший, зафіксовано два кургани (Тлумач). Перепади висот між днищами річкових долин і вододілами знаходяться в межах від 243 до 359 м н.р.м. Кургани в районі Тлумача розташовані на висоті бл. 359 м н.р.м. Насипи в районі Вікнян займають більш пологі і вирівняні схилові ділянки з висотами 340–345 м н.р.м. Показники крутизни схилів на описуваній території значно коливаються: від 0,32° у днищах долин і біля плоских вершин міждолинних пагорбів до майже 12° на стрімких, підрізаних схилах яркових долин.
19.2 Ситуаційний план могильника і характеристика курганів
В адміністративних межах населеного пункту зафіксовано два кургани (№№ 15 i 18), розташовані на цьому ж пагорбі, що й група насипів з Вікнян (на віддалі близько 1,2 км на південний захід). Вони знаходяться на найвищих вирівняних ділянках пагорба, орієнтованого по осі північний схід – південний захід (риc. 19.2, риc. 19.3).
риc. 19.2: (ліворуч). Тлумач і Вікняни. Цифрова модель рельєфу могильників. (праворуч). Тлумач. Цифрова модель рельєфу могильника з нумерацією курганів
риc. 19.3: Тлумач. Локалізація могильника на супутниковому знімку (Yandex)
Kурган 15 (риc. 19.4, риc. 19.5) зареєстрований у південно-західній частині підняття, на ріллі, на висоті 336 м н.р.м., на віддалі 770 м нa південний захід від насипу 18. Географічні координати: N – 48°51’604’’; E – 025°03’055’’. Насип частково розораний. Круглої форми, діаметр 33 м, висота 1,4 м. Проведено магнітометричні дослідження кургану.
риc. 19.4: Курган 15. Вигляд з півночі
риc. 19.5: Курган 15. Ситуаційно-орографічний план і профіль
Kурган 18 (риc. 19.6, риc. 19.7) зафіксований у центральній частині підняття, в густому лісі, на висоті 336 м н.р.м., на віддалі 770 м нa північний схід від насипу 15 i близько 1,2 км нa південний захід від крайніх південних курганів з Вікнян. Географічні координати: N – 48°51’885’’; E – 025°03’516’’. Круглої форми, діаметр 25 м, висота 2,5 м.
риc. 19.6: Курган 18. Вигляд з півдня
риc. 19.7: Курган 18. Ситуаційно-орографічний план і профіль
19.3 Геомагнітні дослідження
Магнітометричні дослідження на пам’ятці в Тлумачі проведені у травні 2014 р. Дослідженням охоплено одинокий курган № 15, розташований на відкритому полі, яке сьогодні не обробляється. Цей археологічний об’єкт має значні розміри і характеризується добрим станом збереженості, незважаючи на довготривалі сільськогосподарські роботи, які залишили після себе борозни, що глибоко врізалися в гумус. Вершина насипу дещо сплощена, ймовірно, в результаті оранки, а схили плавно спадають в бік оточення. Біля підніжжя насипу довкола нього простягається неглибокий, але широкий рів, особливо помітний у східній частині (риc. 19.8).
риc. 19.8: Розташування ділянки геомагнітних досліджень
Територію досліджень загальною площею 0,36 га, було поділено на 9 вимірювальних полігонів (ґрідів), які були квадратами з довжиною сторони 20 м. Об’єднані ґріди утворювали прямокутник розміром 60 × 60 м. Завдяки такому рішенню, крім могили, розташованої в центрі вимірювальної сітки, було охоплено також її контекст.
В результаті геофізичного дослідження кургану № 15 у Тлумачі вдалося встановити реальний розмір насипу, відстежити рів, що оточує могилу, а також до певної міри з’ясувати внутрішню структуру кургану (риc. 19.9). Крім праісторичних реліктів, задокументовано також борозни оранки, які перетинали досліджувану ділянку по лінії північний захід – південний схід. Місцями зафіксовані також сильні, поляризовані сигнали, утворювані ймовірно залізними предметами – рештками деталей, пов’язаних із сільськогосподарськими роботами або іншими невстановленими сучасними предметами. Слід також брати до уваги ймовірну наявність тут слідів військових дій періоду Другої світової війни, про які повідомляли місцеві лісники.
Звуження отриманої напруженості магнітного поля до діапазону +/-5 nT дозволило контрастувати аномалії, що випромінюються в межах кургану, відносно магнітного поля оточення (риc. 19.9). При описі магнітометричного зображення кургану, найперше потрібно відзначити добре помітний зовнішній контур насипу. У північній частині він має форму дипольної аномалії, яка особливо проявляється у північно-західному секторі з максимумами, які сягають граничних показників прийнятої шкали. Нормальна поляризація та правильний контур описуваної аномалії, яка відповідає контурові насипу, дозволяє стверджувати, що вона вказує на конструкційний елемент кургану, похований під поверхнею ґрунту. Продовження аномалії в інших частинах насипу дає підстави припустити, що маємо справу зі структурою у формі персня, збудовану з матеріалу з високим вмістом заліза. Однак, здається, що аномалія є однозначно чіткіша у північній частині, порівняно з південною. Пояснення цього явища може базуватися на пост-депозиційних чинниках, які вплинули на стан збереження могили впродовж останніх століть. Під час довготривалого використання території пам’ятки як сільськогосподарського угіддя, верхні частини насипу і розташовані в них конструкційні елементи були перемішані і розтягнуті в північному напрямку, що потенційно фіксують борозни оранки. Хоча ця інтерпретація виглядає правдивою у світлі помітних сьогодні наслідків сільськогосподарських робіт, все ж не можна виключати й інших можливих причин цієї характерної намагніченості. Також рів довкола кургану помітний на отриманому магнітометричному зображенні як смуга підвищених показників градієнта відразу біля межі насипу. Він також виглядає більш чіткішим у північній частині та невиразний і порушений на протилежному боці. Його східна частина є найменш помітна, незважаючи на те, що реальний стан збереження рову в цьому місці набагато кращий порівняно з іншими секціями (риc. 19.8). З метою кращої візуалізації контрасту між аномаліями, градієнт був звужений до діапазону +/-3 nT.
риc. 19.9: (ліворуч). Магнітометричне зображення кургану № 15 на пам’ятці Тлумач (магнітометр Bartington Fluxgate Grad 601-1; вимірювальний полігон 20,0 × 20,0 м; щільність вимірювань на віддаль між трансектами: 0,25 × 1,0 м, інтерпольована до 0,25 × 0,5 м; фактичні показники магнітної індукції у сірій шкалі звужені до діапазону -5 / +5 nT). (праворуч) Магнітометричне зображення кургану № 15 на пам’ятці Тлумач із зазначеними аномаліями, описаними в тексті.
Аналіз отриманого магнітометричного зображення (риc. 19.10) дозволяє стверджувати що матеріал, який заповнює частини оточуючого рову, характеризується неоднорідним ступенем намагніченості. Пояснення цих відмінностей може базуватися на педологічних процесах і антропогенному впливі на пам’ятку в минулому. Гумус, який зазвичай характеризується вищою намагніченістю ніж підгрунтя, в результаті оранки міг бути зміщений з поверхні насипу і акумульований у північній частині рову, внаслідок переміщення плуга вниз по схилу могили. З іншого боку, хоча його північно-західна секція здається більш виразною з огляду на характерний слід у формі півмісяця з підвищеною намагніченістю, все ж вона є значно вужчою, порівняно з іншими відрізками цього рову. Ці спостереження відповідають гіпсометричним вимірюванням, виконаним на кургані та його оточенні (риc. 19.8). Південна, a особливо південно-східна секція, хоча немає чітко визначеної межі, все ж є ширшою і може навіть на 10 м відходити від краю кургану. Всередині рову також зафіксовано кілька високих показників, які можуть означати предмети, які потрапили туди у результаті пост-депозиційних процесів.
Звужений діапазон напруженості магнітного поля дозволяє також детальніше окреслити внутрішню структуру могили, особливо в її центральній частині (риc. 19.10). Бачимо внутрішній контур, складений з окремих аномалій, потенційно випромінюваних спеціально складеним у цьому місці матеріалом, підданим індукційній або термо-реманентній намагніченості (напр. структури, збудовані з каміння та/або деревини). Кілька точкових, дуже виразних показників дозволяють стверджувати, що маємо справу з ямами зі специфічним наповненням, яке має підвищену намагніченість (попіл та вугілля або органічний матеріал). Вони оточують широкий від’ємний максимум, який проявляється у вигляді білої плями у центрі кургану. Ця аномалія продовжується у південно-західному напрямку, де стикається з зовнішнім контуром, який визначає межу кургану. На даний момент важко визначити її потенційне джерело, хоча здається, що воно все ж структурно пов’язане з курганом.
Отже, магнітометричні дослідження кургану № 15 в Тлумачі дали хороші результати, які дозволили окреслити багато істотних аспектів конструкції і внутрішньої структури могили. Певне значення має стан збереження насипу, який з огляду на значне вирівнювання біля вершини та пологі схили, уможливив у міру якісне геофізичне дослідження. Рекомендується проведення кернування, яке допомогло б перевірити реальний матеріал і характер аномалій, зареєстрованих у центрі насипу: зовнішнього і внутрішнього кілець, a також уможливило б локалізацію перебігу рову довкола кургану.
риc. 19.10: (ліворуч). Магнітометричне зображення кургану № 15 на пам’ятці Тлумач (магнітометр Bartington Fluxgate Grad 601-1; вимірювальний полігон 20,0 × 20,0 м; щільність вимірювань на віддаль між трансектами: 0,25 × 1,0 м, інтерпольована до 0,25 × 0,5 м; фактичні показники магнітної індукції у сірій шкалі звужені до діапазону -3 / +3 nT). (праворуч) Магнітометричне зображення кургану № 15 на пам’ятці Тлумач із зазначеними аномаліями, описаними в тексті.
19.4 Архівні відомості
Тлумач (за Sulimirski 1968:154)
У 1878 р. д-р Ленц дослідив курган в цьому селі. До Музею Природознавства (Natur-Historisches Museum) у Відні було передано наступні предмети (№№ 3147–51): кальциновані людські кістки, три невеликі крем’яні відщепи, крем’яний ніж і дві неоздоблені посудини, обидві грубостінні, крихкі. Одна з цих посудин – це темно-коричневий кубок (3147), висотою 7 см, з широко відігнутими вінцями діаметром 11,5 см, на стінках – численні перфорації розміщені по поверхні посудини у три ряди (3148). Тілопальне поховання.
Матеріали не були опубліковані.