18 Могильник в Тенетниках
риc. 18.1: Розташування могильника в Тенетниках на фоні інших курганних могильників
риc. 18.2: Розташування могильника в Тенетниках - відео
18.1 Характеристика навколишнього природного середовища
Могильник в Тенетниках розташований над Дністром, в його середній течії, на широкій рівнині – Галицько-Букачівській улоговині. Річки описуваного регіону часто меандрують, вільно протікаючи широкими долинами. Їх долини заповнені алювієм плейстоценових і голоценових терас. Розширення Галицько-Букачівської улоговини починається від краю Журавнівського проходу (села Козарі, Цвітова), a закінчується в околицях Нижнева, де починається каньйонний відрізок долини Дністра. Ширина улоговини на описуваній ділянці становить 3,5–7 км. В долині Дністра збереглися тераси і нагромадження алювію з плейстоцену і голоцену. Відповідно до стратиграфії, опрацьованої Я. Кравчуком (1999), в улоговині можна виділити: V терасу, висотою 50–70 м над дном долини (нижньоплейстоценову), IV терасу (35–50 м над дном долини – середньоплейстоценову), III (15–25 м) i II тераси (8–15 м) верхньоплейстоценові, та голоценову І терасу, висотою 2,5–4 м над днищем долини. Виникнення долини пов’язане з нижнім плейстоценом, коли по лінії Бортники – Черніїв – Галич протікав Дністер. На сучасному етапі палеогеографічних досліджень Дністра причини змін його русла ще вивчені (Gębica, Jacyszyn 2012).
Курганний могильник в Тенетниках розташований на V терасі, яка знаходиться в північній частині Галицько-Букачівської улоговини. Дно улоговини вирізане у міоценових і крейдових відкладах, заповнене алювієм і лесами, які утворюють також плейстоценові й голоценові тераси. В околицях Букачівців пробурено товщу алювію потужністю 16 м (13 м гравієвого алювію і 3 м пісків й алювіальних ґрунтів на поверхні). В околицях Тенетник, тобто на V терасі, у свердловині виявлено скальне дно, утворене міоценовими пісковиками, вкритими лесами (Gębica, Jacyszyn 2012).
Первинно могильник налічував 25 насипів, які утворювали досить компактне курганне поле. Але другорядні відгалуження курганних ліній (по 4–5 курганів) співпадають з головним напрямком межі Галицько-Букачівської улоговини та простяганням долини Дністра (по осі північний захід – південний схід). Висоти на досліджуваній ділянці улоговини коливаються в межах 224 м н.p.м. на дні долини, до 277 м н.p.м. у східній частині V тераси. Середні абсолютні висоти розташування курганів становлять 260–265 м н.p.м. З різниці абсолютних висот випливає, що тераса, на якій локалізовано кургани, піднімається на 50 м над дном долини. Поверхня днища долини та поверхні терас – плоскі. На них зафіксований нахил поверхні 0,02°, а найбільші нахили поверхні занотовано на краях улоговини та крайових зонах долин приток Дністра.
18.2 Ситуаційний план могильника і характеристика курганів
Дослідження на пам’ятці, на якій Ґ. Оссовскі (1890) зафіксував кургани, показали майже повне вирівнювання території колись порослої лісом, а сьогодні зайнятої ріллею і луками (див. Machnik, Pavliv, Petehyryč 2013:149–151). Ймовірні кургани були зафіксововані у результаті проведених магнітометричних досліджень (див. розділ 18.3).
На підставі аматорських досліджень (Ossowski 1890) можна припустити, що спочатку на могильнику нараховувалося 25 курганів, насипаних на надзаплавній терасі Дністра (див. розділ 18.4), розташованих у лінійно-групових скупченнях, на ділянці розмірами (північ – південь / захід – схід) 300 × 200 м (риc. 18.3, риc. 18.4). Кургани утворювали дві групи: північну, до складу якої належали три кургани (№№ 23, 24, 25), розташовані в ряд по осі північ – південь; та південну групу (№№ 1–22), у якій можна виокремити лінійні і лінійно-групові форми розташування насипів на плані. Кургани у північній групі були розташовані на невисокому пагорбі. На північному краю знаходився курган 25, на віддалі 30 м нa південь від нього – насип 24, a 53 м далі на південь – курган 23.
риc. 18.3: (ліворуч). Тенетники. Цифрова модель рельєфу могильника (див. Ossowski 1890). (праворуч). Тенетники. Цифрова модель рельєфу могильника з нумерацією курганів (див. Ossowski 1890)
риc. 18.4: Тенетники. Локалізація могильника на супутниковому знімку (Yandex)
Відстань між крайніми курганами північної і південної груп (№№ 23 i 22) становила 110 м. Три насипи (№№ 22, 21 i 20) були продовженням лінії курганів з північної групи. Курган 21 знаходився 13 м нa південь від насипу 22, a 10 м далі на південь розташовувався курган 20. На продовженні згаданої лінії курганів локалізований насип 18, який знаходився 40 м нa південь від кургану 20. У центральній частині південної групи насипано два найбільші кургани: насип 1 – на віддалі 45 м нa південний схід від кургану 20 i насип 2, розташований за 34 м нa північ від нього. За 13 м нa південний схід від останнього насипу задокументовано менший курган 3, який утворював спільний ряд з курганами 4 i 5. Перший розташовувався за 6 м нa південь від насипу 3, другий – 7 м нa південь від кургану 4. На південно-східному краю скупчення, нa схід і південь від згаданого пасма насипів, зафіксовано майже лінійне розташування п’яти курганів (6, 8, 9, 11, 12), орієнтоване по осі північ – південь (північний захід – південний схід) довжиною 65 м. Курган 8 знаходився 10 м нa південь від насипу 6, курган 9 – за 14 м нa південний схід від кургану 8. Могили 11 i 12 насипано відповідно за 10 й 7 м нa південь від кургану 9. На схід від описаного розташування курганів зафіксовані два насипи. Перший – № 7 – утворював трикутник на плані спільно з курганами 6 i 8, будучи віддаленим від них на 10 м відповідно на південний схід і північний схід. Схоже розташування у формі трикутника утворювали насип 10 з могилами 9 i 11, від яких він був віддалений відповідно 8 м нa південний схід i 11 м нa північний схід. У південно-східній частині скупчення курганів знаходилися два насипи – 13 i 14. Перший зафіксований на віддалі 18 м нa південний захід від кургану 12, другий – 16 м нa північний схід від останнього. У південно-східній частині описуваного скупчення курганів знаходилося ще п’ять могил: 15–19. Насип 16 зафіксований 16 м нa південний захід від великого кургану 1, a 8 м нa південь від кургану 16 задокументовано могилу 15. Курган 17 знаходився 18 м нa південний захід від насипу 18, a курган 19 – нa південно-західному краю описуваного скупчення насипів, на віддалі 45 м нa захід від могили 18 i 34 м нa північний захід від кургану 17 (риc. 18.5, риc. 18.6).
риc. 18.5: Вигляд на пам’ятку з північного сходу: курган? 35 (новий) – див. 18.3 Геомагнітні дослідження
риc. 18.6: Вигляд на пам’ятку з північного заходу
18.3 Геомагнітні дослідження
Магнітометричні дослідження, проведені в травні 2014 р. у південно-західній частині досліджуваної території, виявили аномалії, які можна пов’язати з окремими курганами, зображеними на плані виконаному у XIX ст. На ріллі, яка простягається на північ від села Тенетники, згідно з даними другої половини ХІХ ст., повинно знаходитися значне скупчення курганів. Відкриття цього могильника відбулося у результаті вирубування лісу, який колись вкривав територію пам’ятки. Відповідно до ситуаційного плану, який тоді було виконано, кургани розташувалися в ряд, розтягуючись по осі південний схід – північний захід між дорогою з одного боку та уступом, який знижувався до долини Дністра, з іншого. У кінці ХХ ст. на пам’ятці, яка тоді вже повністю знаходилася на ріллі, були проведені поверхневі дослідження під керівництвом проф. Яна Махніка (Machnik, Pavliv, Petehyryč 2013). Сьогодні територія пам’ятки злегка горбиста і полого спадає у східному напрямку. Інтенсивні господарські роботи, проведені у цьому місці впродовж минулих десятиліть спричинили нівелювання курганів, а інтенсивна вегетація сезону 2014 р., ускладнили огляд будь-яких залишків цих об’єктів. У зв’язку з цим, магнітометричні дослідження були спрямовані на локалізацію залишків поховань, особливо конструкційних елементів їх нижніх шарів, які потенційно могли б залишитися непошкодженими глибокою оранкою.
Для проведення магнітометричних досліджень вибрано середню частину пам’ятки, яку охоплено видовженою по осі південний захід – північний схід смугою вимірювальних полігонів (риc. 18.7). Утворена вимірювальна сітка складалася із 27 ґрідів розмірами 20 × 20 м, що сумарно вкривають поверхню 1,08 га. Таким чином, територію, на якій існує найбільша ймовірність максимальної концентрації курганів, перетнули вимірювальною ділянкою, яку можна трактувати як початок для наступних широкоповерхневих геофізичних досліджень на пам’ятці.
риc. 18.7: Тенетники. Розташування ділянки геомагнітних досліджень
Екстенсивні геофізичні вимірювання на пам’ятці в Тенетниках показали зображення території, підданої значному антропогенному впливу, який залишив сліди у вигляді глибоко переораної ділянки, густо вкритої новітніми аномаліями (риc. 18.8, риc. 18.7). Борозни, які утворилися в результаті використання плуга, добре видно на отриманому зображенні, де вони розміщені по осі північний схід – південний захід (риc. 18.8). Виразні анормально поляризовані сигнали, з великою ймовірністю випромінювані металевими предметами, концентруються головним чином у південно-західній частині ареалу досліджень, яка охоплює орні поля по обидва боки від польової дороги. Особливо виразне скупчення аномалій цього типу бачимо в межах ґріду, який лежить між 160 та 180 м вимірювальної сітки. Тут ці аномалії укладаються в прямокутну структуру, яка охоплює ділянку ґрунту з підвищеною магнітною здатністю. У центрі цієї ділянки локалізовані два досить інтенсивні показники з анормальною поляризацією. Один з них у вигляді темної плями, оточеної світлим кругом, є, без сумніву, вбитий вертикально у ґрунт металевий стержень. Потрібно розважити, чи не пов’язане це зі структурою нового часу, яка могла там колись знаходитися. У південно-західній частині вимірювальної ділянки не виявлено аномалій, які можна було б інтерпретувати як давні кургани.
риc. 18.8: (ліворуч). Зображення магнітометричних вимірювань на пам’ятці Тенетники (магнітометр Bartington Fluxgate Grad 601-1; вимірювальний полігон 20,0 × 20,0 м; щільність вимірювань на віддаль між трансектами: 0,25 × 1,0 м, інтерпольована до 0,25 × 0,5 м; фактичні показники магнітної індукції у сірій шкалі звужені до діапазону -3 / +3 nT). (праворуч) Зображення магнітометричних вимірювань на пам’ятці Тенетники із зазначеними аномаліями, описаними в тексті.
Лише магнітометричні дослідження у північно-східній частині пам’ятки виявили аномалії, які можна пов’язати з залишками курганів, які знаходилися там ще в минулому столітті. Сьогодні жоден з об’єктів типу могили неможливо виявити на місцевості без використання спеціальної вимірювальної апаратури. Але й вона не завжди може допомогти, з огляду на інтенсивне розорювання території. На противагу до розташованої у південно-західному напрямку частини поселення, поверхня якої більш погорбована, північно-східна секція була досить вирівняна і поросла високою травою. Незважаючи на ці несприятливі фактори, там вдалося провести вимірювання і отримати результати, які дещо обережно можна кваліфікувати як зруйновані могили. З метою кращої візуалізації згаданої аномалії рисунок зосереджено на його нижній половині (риc. 18.9).
риc. 18.9: (ліворуч) Зображення магнітометричних вимірювань у північно-східній частині пам’ятки Тенетники із зазначеними ймовірними залишками курганів. (праворуч) Цифрова модель рельєфу північно-східної частини могильника і розташування ймовірних курганів, локалізованих на основі магнітнометричних досліджень
При виділенні аномалій, які своєю формою або інтенсивністю вказують на ймовірні кургани, ми базувалися на досвіді та результатах археологічних досліджень на інших пам’ятках. Завдяки магнітометричній схемі могил, яка досить часто повторювалася (тобто, темного центру, оточеного світлим кругом, поруч з яким інколи фіксувалися дуже високі точкові аномалії, які укладалися в лінії або круги), було отримано тип структури, яку потрібно було шукати також в Тенетниках. Описані приклади об’єктів вдалося зафіксувати на магнітометричному зображенні у щонайменше шести випадках (риc. 18.9).
Перший із зазначених об’єктів (риc. 18.9:1 = nr 23?), локалізований у верхній частині рисунка (за Ossowski 1890, див. Fig. 18.10:23), має виразий контур, утворений смугою низьких показників намагнічення. Його центр більш магнітно податливий, крім розташованого по центру відємного максимуму. Привертають увагу дві аномалії у південно-східному секторі ймовірної могили. Вони нагадують об’єкти овальної форми, які можуть були слідами нагромадження матеріалу багатого на оксиди заліза і підданого залишковій (нижчий виразно поляризований сигнал) або індукційній (вищий сигнал) намагніченості.
Близько 10 м на північний схід від описаної вище структури виявилася інтенсивна аномалія у формі півмісяця, яка сягає рівня намагніченості понад 0 nT (риc. 18.9:2, риc. 18.9:23b). Її продовження не вдалося зафіксувати через відсутність вимірювань у південному напрямку. Але можна помітити відповідну їй за формою, але протилежно орієнтовану структуру з низькою намагніченістю. Разом вони утворюють овал неправильної форми, всередині якого знаходяться два анормально поляризовані сигнали, приблизно розміщені по осі північ – південь, відділені між собою смугою з низькою намагніченістю, яка проходить по осі захід – схід. Можливо це курган, через насип якого проходила стежка або рів. На таку інтерпретацію вказує продовження цієї аномалії у східному напрямку, де вона впадає в аналогічну перпендикулярну структуру. Зважаючи на те, що ще на початку ХІХ ст. територія пам’ятки Тенетники була вкрита лісом, потрібно враховувати можливість існування в його межах доріг, які сьогодні не збереглися. Ці дороги повинні були пролягати по поверхні насипів або поміж ними.
Нижче від описаного раніше ймовірного кургану знаходиться наступна структура, потенційно пов’язана з могилою (риc. 18.9:3, риc. 18.9:23a) Хоча вона є менш помітною, але чіткішим є округлий контур зовнішної від’ємної аномалії, яка особливо проявляється у східній частині. З іншого боку, західна секція оточена чотирма додатними максимумами намагнічення. Можливо згадані інтенсивні показники є залишками первинно збудованої у цьому місці внутрішньої конструкції кургану. Ці об’єкти оточують ділянку з дещо підвищеною намагніченістю, яка потенційно вказує на центральну частину насипу.
Ділянка, розташована на схід від описаної вище, характеризується частими і виразними змінами градієнта магнітного поля. На підставі наявних тут аномалій можна виділити два наступні об’єкти потенційно пов’язані з курганами. Перший з них (риc. 18.9:4, риc. 18.9:23c), розташований східніше, фіксується невеликими але помітно поляризованими аномаліями, які розташовані у формі неправильного круга, особливо виразного у північній частині. Цей круглий контур оточує ділянку зі зниженою намагніченістю, яка містить дві схожі анормально поляризовані аномалії, паралельні між собою. Серед згаданих сигналів лише розташування аномалій по колу на краю об’єкта надається до інтерпретації щодо потенційних джерел намагнічення. У цьому випадку це може бути кам’яна кладка. Однак, у цьому місці зображення досить порушене, ймовірно внаслідок інтенсивного розорювання ділянки, а також колишньою стежкою, згаданою в контексті попереднього об’єкту. Описана перснеподібна структура є найбільш невиразна на південно-західному відрізку біля скупчення аномалій, які ймовірно належать до іншого кургану.
Згаданий об’єкт також виглядає досить порушеним, проте він має більш виразний контур у формі скупчення аномалій по колу, яке нагадує зовнішній перстень. Продовження його виходить за межі ділянки досліджень (риc. 18.9:5, риc. 18.9:23b). Його західна та південно-східна частини помітно щільніші, а у південній і південно-західній секціях можна лише виділити індивідуальні елементи, позначені дипольними аномаліями, емітованими об’єктами зі значним вмістом оксиду заліза. Ця структура у формі кола з зовнішнього боку оточена смугою від’ємних показників, аналогічно як у випадку інших досліджених курганів. Обидві згадані аномалії замикають слабо намагнічену зону, в межах якої локалізовані два овальні додатні максимуми, які ймовірно репрезентують поховальні структури. Серед усіх виділених об’єктів, саме цей найкраще проявляється на отриманому зображенні.
Останній зі згаданих об’єктів схожих на кургани розташований у крайній північній частині вимірювальної ділянки (риc. 18.9:6, риc. 18.9:35). Він має найменш виразні контури зі всіх описаних структур i не має чітко визначеного розташування аномалії, у зв’язку з чим його трактування як поховальної конструкції є найбільш сумнівним. Лише чотири слабкі додатньо намагнічені аномалії утворюють у плані форму прямокутника на фоні низької намагніченості. Будь-який детальний аналіз неможливо провести через сильне порушення зображення, що виникло ймовірно у результаті сільськогосподарських робіт, які зруйнували описуваний об’єкт.
Підсумовуючи результати магнітометричних досліджень на пам’ятці в Тенетниках, варто зазначити їх особливу мету, спрямовану на виявлення об’єктів, яких сьогодні не видно неозброєним оком і в більшості випадків зруйнованих у їх верхніх частинах. Активна господарська діяльність на поверхні пам’ятки порушила первинні об’єкти, які там знаходилися, a період інтенсивної вегетації обмежив вимірювання на місцевості. У зв’язку з тим роботи, проведені весною 2014 р., можна вважати швидше як розвідкові, які повинні були виявити фрагмент археологічної пам’ятки, який потрібно трактувати як вихідну точку для наступних досліджень. Представлені зображення дозволяють з певною часткою скептицизму стверджувати, що в ході досліджень виявлено фрагмент могильника, який складається з курганів, розташованих рядами, орієнтованими по осі південний захід – північний схід. Однак значна частина пам’ятки й надалі залишається не відкритою. Рекомендовано розширити досліджувану ділянку в південно-східному напрямку. Підтвердити фунеральний характер ймовірних поховань, виявлених під час польового сезону 2014 року, можуть кернування.
18.4 Архівні відомості
Тенетники, повіт Рогатин (за Sulimirski 1968:147) (сьогодні – Галицький район Івано-Франківської області – прим. Г.П.)
Група курганів, висоти яких сягають 1,5 м, знаходиться на підвищенні між Тенетниками і Букачівцями (риc. 18.10). Один з курганів досліджений бл. 1880 р. в ході будівництва дороги, інші чотири дослідив Ґ. Оссовскі. Матеріали з розкопок передані в Археологічний музей в Кракові.
риc. 18.10: Тенетники. Локалізація курганів, досліджуваних Ґ. Оссовским у 1889 р. (за Ossowski 1890)
Kурган I найбільший у групі, мав 12 м в діаметрі, 1,5 м висоти. Перекопаний навпіл на ширину 6 м. На глибині 50 см у трьох місцях біля контуру кургану знайдено глиняні посудини заповнені кальцинованими людськими кістками. Одна з посудин цілком знищена, дві наступні вдалося реконструювати. Одна – це тюльпаноподібний неорнаментований горщик висотою 21,5 см i діаметром 16,4 см, червонувато-сірого кольору, поганої якості, зі значною домішкою піску (риc. 18.11). Ця посудина не збереглася в жодній музейній збірці. Друга посудина – неорнаментований дзбан, висотою 17 см, діаметром 17,7 см, темнокоричневого кольору, чорний всередині і з полірованою зовнішньою поверхнею (риc. 18.12). Мав плавну ручку, яка сягала до вінець. Третя посудина була схожим дзбаном.
риc. 18.11: Горщик типу G112, неорнаментований. Вінця заокруглені, дно не виділене. H – 21,3 см, R1 – 15,5 см, R2 – 13,5 см, R3 – 15,8 см, R4 – 7,8 см
риc. 18.12: Дзбан типу D1, неорнаментований. Вінця заокруглені, дно не виділене. H – 15,7 см (без ручки), 16,7 см (з ручкою), R1 – 13,5 см, R2 – 12,8 см, R3 – 17,5 см, R4 – 7,3 см (фото з Археологічного музею в Кракові)
Kургани II–IV мали дещо менші розміри. У кожному з них виявлено кілька посудин, але кожна досить знищена. Були схожі до посуду з кургану I. Одна посудина мала орнамент, який складався з кількох коротких врізів довкола. Також знайдено кілька крем’яних відщепів.