10 Могильник в Комарові і Медині

(риc. 10.1 i риc. 10.2)

риc. 10.1: Локалізація могильників в Комарові і Медині на фоні інших курганних некрополів

риc. 10.2: окалізація могильників в Комарові, Медині, Крилосі і Вікторові – відео

10.1 Характеристика навколишнього природного середовища (Комарів, Крилос, Вікторів, Мединя)

Курганні могильники в Комарові, Крилосі, Вікторові і Медині розташовані на Прилуквинській височині. Вона займає територію між Лімницею на заході й Бистрицею Солотвинською і Бистрицею на сході. Ця територія сформувалася з одного боку під впливом висхідних тектонічних рухів, а з іншого – денудаційних процесів, які мали місце у пліоцені й плейстоцені і спричинили її зниження. Саме вони призвели до перекриття значної частини височини продуктами вивітрювання гірських порід: глинистими й мулистими відкладами жовто-сірого кольору (міоцен, пліоцен) або гравієм (плейстоцен). На підставі значних відмінностей між більш нахиленою передкарпатською частиною височини і більш плоскою – придністерською, цю територію було поділено на дві менші одиниці: Красненську височину (від вершини Красна – 589 м н.p.м.) на півдні та Галицько-Угринівську височину на півночі. На Красненській височині знаходиться найвищий морфологічний рівень, від якого височина отримала свою назву – рівень Красної (наступна за висотою вершина – гора Зелений Яр – 515 м н.p.м.). Перевищення цієї ділянки над річковими долинами становить 160–180 м (Кравчук 1999). Однак найбільшу площу на височині займає рівень Лоєвої (тераса VI). Перевищення висот над річковими долинами становлять 140–150 м. У долині Лімниці можна виділити V i IV терасові рівні.

Галицько-Угринівська височина загалом нижча, вкрита переважно продуктами вивітрювання гірських порід. Абсолютні висоти сягають тут до 300–450 м н.p.м., a відносні становлять 50–100 м. Вона має характер структурного порогу, перекритого глинами і мулами. У глинисті відклади ерозійно врізаються Лімниця, Луква, Луквиця і їх притоки. Особливо розчленовують височинний хребет ліві притоки Лукви (Кравчук 1999).

Регіон, на якому знаходяться великі курганні поля, має абсолютні висоти від 222 до 337 м н.p.м. Кургани в околицях Комарова зафіксовані вздовж осі структурного порогу височини. Абсолютні висоти височини в місці локалізації курганів зростають з півночі на південь від 300 до 369 м н.p.м. Більшість курганів знаходяться на вододілі височини. Окремі з них локалізовані на схилі височини, який знижується в бік Лукви, або навіть на надзаплавній терасі (невелика група курганів між Крилосом і Комаровом). Дві інші пам’ятки – Крилос і Вікторів – розташовані на правих берегах Лукви і Луквиці. Кургани знаходяться на найвищих ділянках гряд, утворених внаслідок розчленування височинних пагорбів невеликими долинами. Найнижче, на висоті 307 м н.p.м., розташована пам’ятка Крилос-Глинна. Інші, більші групи курганів, – це Крилос, розташований на висоті 316–317 м н.p.м. та Вікторів. У випадку останнього, абсолютні висоти локалізації курганів становлять 330 м н.p.м. Спільною рисою курганів на правому березі Лукви є відсутність чіткого лінійного розташування. Вони утворюють більш-менш компактні скупчення. Причиною цього може бути відсутність довгих вододільних ліній і розчленування височини на менші форми. Щодо пам’ятки Комарів, то видається, що особливі геоморфологічні умови, наприклад, відносно вузька і довга височинна смуга структурного походження, не трапляються в іншому місці на Передкарпатті. Ця особлива форма рельєфу, між глибоко врізаними долинами Лімниці і Лукви, вийнятково сприяла обрядовості курганних культур (культури шнурової кераміки і комарівської культури).

10.2 Ситуаційний план могильника

Комарів

Під час поверхневих досліджень на епонімному могильнику комарівської культури в буковому лісі (риc. 10.3, риc. 10.4, риc. 10.5) задокументовано 44 кургани. Більшість з них досліджувалися у 30-х роках ХХ століття; лише окремі, – зазвичай менші – були в непорушеному стані. На полях довкола комарівських лісів насипів не зафіксовано. Найчастіше кургани мають форму зрізаних конусів, що зумовлено способом їх досліджень (досліджувалася центральна частина кургану, яку після розкопок засипали, в результаті утворювалися плоскі вершини або неглибокі «кратери»). Користуючись картою, опублікованою Т. Сулімірським (Sulimirski 1968), на ситуаційно-орографічний план нанесено багато курганів, досліджених перед війною Т. Сулімірским і Ю. Грабовським; а також насипи, які були зафіксовані під час останніх досліджень. Через різницю в масштабах і неточність передвоєнної карти, лише частина курганів співпадають, тому важко окреслити первинну кількість насипів на пам’ятці в Комарові (80–100?, див. також Державний реєстр… 2001)

риc. 10.3: Комарів, Крилос, Мединя, Вікторів. Цифрова модель рельєфу могильників

риc. 10.4: Комарів. Цифрова модель рельєфу могильника з нумерацією курганів (без №№ 28–32 i 198–201 – див. розд. 12)

риc. 10.5: Комарів, Крилос, Мединя, Вікторів. Розташування курганів на супутниковому знімку (Yandex); див. рис. 10.4 – коментар

Могильник розташований на вододілі між річками Луквою і Лімницею, правими притоками Дністра. Він займає найвищі вирівняні ділянки підняття, орієнтовані по осі північний схід – південний захід, простягаючись на відрізку 6,8 км, від с. Крилос на сході до с. Бринь на заході, на висотах приблизно 300–330 м. н.p.м. Кургани утворюють низку скупчень у вигляді лінійних або лінійно-групових форм, віддалених між собою на кільканадцять, кількадесять, інколи – кілька сотень метрів. Від основної смуги курганів, яка займає найвищу ділянку вирівняного підняття й орієнтована по осі північний захід – південний схід, особливо у південній частині могильника, відгалужуються короткі ряди довжиною 0,5–1 км, складені з кількох курганів. Ці відгалуження займають південно-східний схил підняття.

В межах основної лінії розташування курганів, орієнтованої по осі північний схід – південний захід, зафіксовано (починаючи з північного сходу) кургани №№ 28–32, 198, 199, які утворюють групу з шести насипів, розташованих в адміністративних межах Крилоса (див. могильник Крилос-Діброва).

Курган 61 (риc. 10.6, риc. 10.7) – досліджуваний у 30-х роках ХХ століття (№ 25), локалізований у центральній частині могильника, на найвищій ділянці плато, на висоті 305 м н.p.м., на віддалі 55 м нa південний схід від кургану 62 (№ 26). Географічні координати: N – 49°05’160’’; E – 024°37’482’’. Круглої форми, діаметр 28 м, висота 1 м. Курган з плоскою вершиною, по боках помітні великі бічні вкопи.

риc. 10.6: Курган 61. Вигляд з північного заходу

риc. 10.7: Курган 61. Ситуаційно-орографічний план і профіль

Курган 62 (риc. 10.8, риc. 10.9) – досліджуваний у 30-х роках ХХ століття (№ 26), розташований у центральній частині могильника, на висоті 306,5 м н.p.м., на віддалі 55 м нa північний захід від кургану 61 (№ 25). Географічні координати: N – 49°05’167’’; E – 024°37’447’’. Круглої форми, діаметр 25 м, висота 1 м. Курган з плоскою вершиною.

риc. 10.8: Курган 62. Вигляд з півночі

риc. 10.9: Курган 62. Ситуаційно-орографічний план і профіль

Курган 63 (риc. 10.10, риc. 10.11) знаходиться у середній частині могильника, на висоті 303 м н.p.м., на віддалі близько 100 м нa південь від кургану 62, 21 м нa південний захід від насипу 65. Географічні координати: N – 49°05’091’’; E – 024°37’471’’. Круглої форми, діаметр 16 м, висота 0,5 м. Курган досліджений магнітометричним методом.

риc. 10.10: Курган 63. Вигляд з південного заходу

риc. 10.11: Курган 63. Ситуаційно-орографічний план і профіль

Курган 64 (риc. 10.12) – досліджуваний у 30-х роках ХХ століття (№ 35), локалізований у центральній частині могильника, на висоті 305 м н.p.м., на віддалі 170 м нa захід від кургану 62 (№ 26). Географічні координати: N – 49°05’194’’; E – 024°37’306’’. Круглої форми, діаметр 30 м, висота 1 м. Курган з плоскою вершиною.

риc. 10.12: Курган 64. Вигляд зі сходу

Курган 65 (риc. 10.13, риc. 10.14) розміщений у центральній частині могильника, на висоті 303,5 м н.p.м., на віддалі 21 м нa північний схід від кургану 63. Географічні координати: N – 49°05’103’’; E – 024°37’488’’. Круглої форми, діаметр 20 м, висота 0,5 м. Курган з плоскою вершиною (досліджуваний у 30-х роках ХХ ст.?). Насип досліджений магнітометричним методом.

риc. 10.13: Курган 65. Вигляд зі сходу

риc. 10.14: Курган 65. Ситуаційно-орографічний план і профіль

Курган 66 (риc. 10.15) – досліджуваний у 30-х роках ХХ ст.? (№ 34), локалізований у середній частині могильника, на висоті 309 м н.p.м., на віддалі 22 м нa південь від кургану 67 (№ 33) Географічні координати: N – 49°05’110’’; E – 024°37’106’’. Круглої форми, діаметр 25 м, висота 0,5 м. Курган з плоскою вершиною, помітний великий вкоп по центру насипу.

риc. 10.15: Курган 66. Вигляд з заходу

Курган 67 (риc. 10.16) – досліджуваний у 30-х роках ХХ століття (№ 33), знаходиться у центральній частині могильника, на висоті 310 м н.p.м., на віддалі 22 м нa північ від кургану 66 (№ 34) Географічні координати: N – 49°05’127’’; E – 024°37’108’’. Круглої форми, діаметр 25 м, висота 0,6 м. Курган з плоскою вершиною, з південного боку перерізаний дорогою.

риc. 10.16: Курган 67. Вигляд з південного заходу

Курган 68 (риc. 10.17) – досліджуваний у 30-х роках ХХ століття (№ 38), зафіксований у центральній частині могильника, на краю лісу біля польової дороги. Знаходиться на висоті 311 м н.p.м., на віддалі 40 м нa північний захід від кургану 193. Помітний великий вкоп – траншея. Географічні координати: N – 49°05’148’’; E – 024°36’997’’. Круглої форми, діаметр 18 м, висота 1,5 м.

риc. 10.17: Курган 68. Вигляд з північного заходу

Курган 69 (риc. 10.18) знаходиться в центральній частині могильника, на висоті 312 м н.p.м., у групі з трьох насипів, на віддалі 27 м нa північний схід від кургану 70 (№ 49). Географічні координати: N – 49°05’136’’; E – 024°36’833’’. Круглої форми, діаметр 10 м, висота 0,4 м.

риc. 10.18: Курган 69. Widok od SW

Курган 70 (риc. 10.19) – досліджуваний у 30-х роках ХХ століття (№ 49), розташований у центральній частині могильника, на висоті 313,5 м н.p.м., у групі з трьох насипів, на віддалі 27 м нa південний захід від кургану 69 i 13 м нa схід від кургану 71. Географічні координати: N – 49°05’120’’; E – 024°36’811’’. Круглої форми, діаметр 12 м, висота 0,7 м.

риc. 10.19: Курган 70. Вигляд з заходу

Курган 71 (риc. 10.20) зареєстрований у центральній частині могильника, на висоті 313,5 м н.p.м., у групі з трьох курганів, на віддалі 13 м нa захід від кургану 71. Географічні координати: N – 49°05’118’’; E – 024°36’795’’. Круглої форми, діаметр 10 м, висота 0,5 м.

риc. 10.20: Курган 71. Вигляд зі сходу

Курган 72 (риc. 10.21, риc. 10.22) – досліджуваний у 30-х роках ХХ століття (?), знаходиться у центрально-південній частині могильника, на висоті 319 м н.p.м., у групі з трьох курганів, на віддалі 55 м нa захід від кургану 166 i 14 м нa південь від насипу 180. Географічні координати: N – 49°05’042’’; E – 024°36’669’’. Круглої форми, діаметр 25 м, висота 1 м. Курган з плоскою вершиною. Досліджений магнітометричним методом.

риc. 10.21: Курган 72. Вигляд з південного сходу

риc. 10.22: Курган 72. Ситуаційно-орографічний план і профіль

Курган 166 (риc. 10.23, риc. 10.24) – досліджуваний у 30-х роках ХХ століття (?), розташований у центрально-південній частині могильника, на висоті 317,5 м н.p.м., у групі з трьох курганів, на віддалі 55 м нa схід від кургану 72 i 60 м нa південний схід від насипу 180. Географічні координати: N – 49°05’030’’; E – 024°36’846’’. Круглої форми, діаметр 12 м, висота 0,7 м.

риc. 10.23: Курган 116. Вигляд з південного заходу

риc. 10.24: Курган 116. Ситуаційно-орографічний план і профіль

Курган 167 (риc. 10.25) – досліджуваний у 30-х роках ХХ століття (?), зафіксований у південній частині могильника, на висоті 330,5 м н.p.м., близько 140 м нa північ – північний захід від групи з чотирьох курганів (№№ 181–184). Географічні координати: N – 49°04’824’’; E – 024°35’944’’. Круглої форми, діаметр 18 м, висота 0,7 м. Курган з плоскою вершиною.

риc. 10.25: Курган 167. Вигляд з південного заходу

Курган 168 (риc. 10.26) – досліджуваний у 30-х роках ХХ століття, зафіксований у південній частині могильника, на висоті 329 м н.p.м., близько 70 м нa захід від кургану 172. Географічні координати: N – 49°04’891’’; E – 024°36’176’’. Круглої форми, діаметр 28 м, висота 4,5 м. На вершині – великий вкоп.

риc. 10.26: Курган 168. Вигляд з південного заходу

Курган 169 (риc. 10.27) афіксований у південній частині могильника, на висоті 326,5 м н.p.м., близько 20 м нa південний схід від курганів 170 i 171. Географічні координати: N – 49°04’855’’; E – 024°36’260’’. Круглої форми, діаметр 15 м, висота 0,3 м.

риc. 10.27: Курган 169. Вигляд з півдня

Курган 170 (риc. 10.28) знаходиться у південній частині могильника, на висоті 327,5 м н.p.м., в межах скупчення з кількох насипів, близько 20 м нa північний захід від кургану 169, бл. 3 м нa північний захід від насипу 171. Географічні координати: N – 49°04’864’’; E – 024°36’238’’. Круглої форми, діаметр 17 м, висота 1,2 м.

риc. 10.28: Курган 170. Вигляд із заходу

Курган 171 (риc. 10.29) насипаний у південній частині могильника, на висоті 327,5 м н.p.м., близько 3 м нa південний схід від кургану 170, 22 м нa південь від насипу 172. Географічні координати: N – 49°04’863’’; E – 024°36’242’’. Круглої форми, діаметр 15 м, висота 0,3 м.

риc. 10.29: Курган 171. Вигляд з південного сходу

Курган 172 (риc. 10.30) зафіксований у південній частині могильника, на висоті 328,5 м н.p.м., в межах скупчення з кількох насипів. Він знаходиться за 22 м нa північ від курганів 171. Географічні координати: N – 49°04’882’’; E – 024°36’244’’. Круглої форми, діаметр 19 м, висота 1 м.

риc. 10.30: Курган 172. Вигляд з сходу

Курган 173 (риc. 10.31) – досліджуваний у 30-х роках ХХ століття, локалізований у південній частині могильника, на висоті 324 м н.p.м., на південному краю скупчення з шести курганів, яке простягається смугою, орієнтованою по осі NNE-SSW, 12 м нa південний захід від кургану 174. Географічні координати: N – 49°04’963’’; E – 024°36’451’’. Круглої форми, діаметр 36 м, висота 1 м (первинна – 2 м). Курган з плоскою вершиною.

риc. 10.31: Курган 173. Вигляд з південного заходу

Курган 174 (риc. 10.32) – досліджуваний у 30-х роках ХХ століття, зареєстрований у південній частині могильника, на висоті 324 м н.p.м., на південному краю скупчення з шести курганів, яке простягається смугою, орієнтованою по осі NNE-SSW, 12 м нa північний схід від кургану 173. Географічні координати: N – 49°04’966’’; E – 024°36’465’’. Круглої форми, діаметр 35 м, висота 1,3 м (первинна – 2 м). У центральній частині помітний вкоп.

риc. 10.32: Курган 174. Вигляд зі сходу

Курган 175 (риc. 10.33) – досліджуваний у 30-х роках ХХ століття (№ 35), знаходиться у південній частині могильника, на висоті 322,5 м н.p.м., в межах скупчення з шести курганів, яке простягається смугою, орієнтованою по осі NNE-SSW, прилягає з заходу до кургану 174. Географічні координати: N – 49°04’986’’; E – 024°36’463’’. Круглої форми, діаметр 12 м, висота 0,5 м, вершина плоска.

риc. 10.33: Курган 175. Вигляд з північного заходу

Курган 176 (риc. 10.34) – досліджуваний у 30-х роках ХХ століття, зафіксований у південній частині могильника, на висоті 322,5 м н.p.м., у центрі скупчення з шести курганів, яке простягається смугою, орієнтованою по осі NNE-SSW, 3 м нa північ від кургану 175. Географічні координати: N – 49°04’986’’; E – 024°36’467’’. Круглої форми, діаметр 7 м, висота 0,4 м.

риc. 10.34: Курган 176. Вигляд з південного сходу

Курган 177 (риc. 10.35) насипаний у південній частині могильника, на висоті 322,5 м н.p.м., у центрі скупчення з шести курганів, яке простягається смугою, орієнтованою по осі NNE–SSW, 2 м нa захід від кургану 176. Географічні координати: N – 49°04’983’’; E – 024°36’464’’. Круглої форми, діаметр 5 м, висота 0,3 м.

риc. 10.35: Курган 177. Вигляд з півдня

Курган 178 (риc. 10.36) – досліджуваний у 30-х роках ХХ століття, знаходиться у південній частині могильника, на висоті 320 м н.p.м., на північному краю скупчення з шести курганів, яке простягається смугою, орієнтованою по осі NNE–SSW, 20 м нa південний захід від кургану 179. Географічні координати: N – 49°05’005’’; E – 024°36’473’’. Круглої форми, діаметр 21 м, висота 0,4 м. Курган з плоскою вершиною.

риc. 10.36: Курган 178. Вигляд зі сходу

Курган 179 (риc. 10.37) знаходиться у південній частині могильника, на висоті 321 м н.p.м., на північному краю скупчення з шести курганів, яке простягається смугою, орієнтованою по осі NNE–SSW, 20 м нa північний схід від кургану 178. Географічні координати: N – 49°05’008’’; E – 024°36’491’’. Круглої форми, діаметр 20 м, висота 0,3 м.

риc. 10.37: Курган 179. Вигляд з півночі

Курган 180 (риc. 10.38) розташований у центрально-південній частині могильника, на висоті 318,5 м н.p.м., на північному краю скупчення з шести курганів, яке простягається смугою, орієнтованою по осі NNE–SSW, 12 м нa північ від кургану 72. Географічні координати: N – 49°05’050’’; E – 024°36’673’’. Круглої форми, діаметр 20 м, висота 0,5 м.

риc. 10.38: Курган 180. Вигляд з півночі

Курган 181 (риc. 10.39) зафіксований у південній частині могильника, на висоті 330,5 м н.p.м., на східному краю скупчення з чотирьох курганів, яке простягається смугою, орієнтованою по осі північний схід – південний захід, 20 м нa північний схід від кургану 182. Географічні координати: N – 49°04’761’’; E – 024°36’023’’. Круглої форми, діаметр 18 м, висота 0,5 м.

риc. 10.39: Курган 181. Вигляд з південного сходу

Курган 182 (риc. 10.40) виявлений у південній частині могильника, на висоті 330 м н.p.м., в межах скупчення з чотирьох курганів, яке простягається смугою, орієнтованою по осі північний схід – південний захід, 20 м нa південний захід від кургану 181, 7 м нa схід від насипу 183. Географічні координати: N – 49°04’750’’; E – 024°36’005’’. Круглої форми, діаметр 16 м, висота 0,5 м.

риc. 10.40: Курган 182. Вигляд з південного сходу

Курган 183 (риc. 10.41) – досліджуваний у 30-х роках ХХ століття, задокументований у південній частині могильника, на висоті 330 м н.p.м., в межах скупчення з чотирьох курганів, яке простягається смугою, орієнтованою по осі північний схід – південний захід, 7 м na захід від насипу 182. Географічні координати: N – 49°04’749’’; E – 024°35’993’’. Круглої форми, діаметр 31 м, висота 1 м (первинна висота 2–2,5 м).

риc. 10.41: Курган 183. Вигляд з північного заходу

Курган 184 (риc. 10.42) виявлений у південній партії могильника, на висоті 329,5 м н.p.м., на західному краю скупчення з чотирьох курганів, яке простягається смугою, орієнтованою по осі північний схід – південний захід, 35 м нa захід від кургану 183. Географічні координати: N – 49°04’748’’; E – 024°35’953’’. Круглої форми, діаметр 10 м, висота 0,5 м. Густо порослий кущами, помітні численні грабіжницькі вкопи.

риc. 10.42: Курган 184. Вигляд з південного заходу

Курган 185 (риc. 10.43) – досліджуваний у 30-х роках ХХ століття, виявлений у південній частині могильника, на висоті 331 м н.p.м., в межах скупчення з чотирьох курганів (№№ 39, 40, 57, які перед війною були повністю досліджені методом розкопок), 60 м нa південний схід від кургану 40 i 45 м нa північний схід від насипу 39. Географічні координати: N – 49°04’637’’; E – 024°35’882’’. Круглої форми, діаметр 8 м, висота 0,4 м. У центрі помітний великий вкоп.

риc. 10.43: Курган 185. Вигляд з півдня

Курган 186 (риc. 10.44, риc. 10.45) зафіксований у південній частині могильника, на висоті 304,5 м н.p.м., на південному краю скупчення з п’яти курганів, яке простягається смугою довжиною 275 м, орієнтованою по осі південний схід – північний захід, яка відгалужується від основного пасма курганів. Курган знаходиться за 48 м нa південний схід від насипу 187. Географічні координати: N – 49°04’669’’; E – 024°35’882’’. Круглої форми, діаметр 15 м, висота 0,5 м. Через центр насипу пролягає польова дорога.

риc. 10.44: Курган 186. Вигляд з південного сходу

риc. 10.45: Курган 186. Ситуаційно-орографічний план і профіль

Курган 187 (риc. 10.46, риc. 10.47) зафіксований у південній частині могильника, на висоті 306 м н.p.м., на південному краю згаданого пасма курганів, орієнтованого по осі південний схід – північний захід. Насип знаходиться за 48 м нa північний захід від кургану 186. Географічні координати: N – 49°04’679’’; E – 024°36’588’’. Круглої форми, діаметр 15 м, висота 0,5 м. Курган досліджений магнітометричним методом.

риc. 10.46: Курган 187. Вигляд зі сходу

риc. 10.47: Курган 187. Ситуаційно-орографічний план і профіль

Курган 188 (риc. 10.48, 10.49) зафіксований у південній частині могильника, на висоті 308,5 м н.p.м., у центрі пасма курганів, орієнтованого по осі південний схід – північний захід, яке відгалужується від основної смуги курганів. Могила розташована за 60 м нa північний захід від насипу 187 i 110 м нa південний схід від кургану 189. Географічні координати: N – 49°04’710’’; E – 024°36’565’’. Круглої форми, діаметр 22 м, висота 0,4 м. Курган досліджений магнітометричним методом.

риc. 10.48: Курган 188. Вигляд з північного сходу

риc. 10.49: Курган 188. Ситуаційно-орографічний план і профіль

Курган 189 (риc. 10.50, риc. 10.51, риc.10.52) – досліджуваний у 30-х роках ХХ століття, зафіксований у південній частині могильника, на висоті 314 м н.p.м., у північній ділянці пасма курганів, орієнтованого по осі південний схід – північний захід, яке відгалужується від основної смуги курганів. Розташований за 110 м нa північний захід від насипу 188 i 40 м нa північний схід від кургану 190. Географічні координати: N – 49°04’755’’; E – 024°36’496’’. Круглої форми, діаметр 23 м, висота 1 м, курган з плоскою вершиною.

риc. 10.50: Розташування курганів 189 і 190 на ситуаційно-орографічному плані

риc. 10.51: Курган 189. Вигляд з півдня

риc. 10.52: Курган 189. Ситуаційно-орографічний план і профіль

Курган 190 (риc. 10.53, риc.10.54) – досліджуваний у 30-х роках ХХ століття, задокументований у південній частині могильника, на висоті 314,5 м н.p.м., нa північному краю смуги курганів, орієнтованої по осі південний схід – північний захід, яка відгалужується від основного пасма насипів. Локалізований за 3 м нa південний схід від кургану 189. Географічні координати: N – 49°04’760’’; E – 024°36’460’’. Круглої форми, діаметр 24 м, висота 1,2 м. Курган з плоскою вершиною.

риc. 10.53: Курган 190. Вигляд з півночі

риc. 10.54: Курган 190. Ситуаційно-орографічний план і профіль

Курган 191 (риc. 10.55) – досліджуваний у 30-х роках ХХ століття, зафіксований у центрально-південній частині могильника, на висоті 307 м н.p.м., близько 300 м нa південний схід від основного пасма курганів, яке простягається вздовж хребта, орієнтованого по осі північний схід – південний захід, 70 м нa північний захід від насипу 192 (вони є продовженням лінії, утвореної курганами 180 i 166). Географічні координати: N – 49°04’916’’; E – 024°36’951’’. Круглої форми, діаметр 29 м, висота 0,7 м. Курган з плоскою вершиною.

риc. 10.55: Курган 191. Вигляд з південного сходу

Курган 192 (риc. 10.56) – досліджуваний у 30-х роках ХХ століття, знаходиться у центрально-південній частині могильника, на висоті 304,5 м н.p.м., 70 м нa південний схід від насипу 191. Географічні координати: N – 49°04’888’’; E – 024°37’003’’. Круглої форми, діаметр 25 м, висота 1 м (первинна висота 2–2,5 м). Курган з плоскою вершиною.

риc. 10.56: Курган 192. Вигляд з південного сходу

Курган 193 (риc. 10.57) – досліджуваний у 30-х роках ХХ століття, зафіксований у центральній частині могильника, на висоті 310,5 м н.p.м., у центрі лінії з трьох курганів, орієнтованої по осі північний захід – південний схід. Розташований за 27 м нa північний захід від насипу 194 i 40 м нa південний схід від кургану 68 (№ 48). Географічні координати: N – 49°05’127’’; E – 024°37’003’’. Круглої форми, діаметр 40 м, висота 0,8 м (первинна – 2 м). Вершина кургану плоска.

риc. 10.57: Курган 193. Вигляд з заходу

Курган 194 (риc. 10.58) – досліджуваний у 30-х роках ХХ століття, задокументований у центральній частині могильника, на висоті 310 м н.p.м., у південно-східній частині пасма з трьох курганів, орієнтованого по осі північний захід – південний схід. Розташований за 27 м нa південний схід від насипу 194. Географічні координати: N – 49°05’116’’; E – 024°37’031’’. Круглої форми, діаметр 37 м, висота 0,5 м (первинна висота 1–1,5 м). Вершина кургану плоска.

риc. 10.58: Курган 194. Вигляд з південного сходу

Курган 195 (риc. 10.59) розташований у центральній частині могильника, на висоті 306 м н.p.м., на південному краю пасма з трьох курганів, орієнтованого по осі північ – південь. Знаходиться за 55 м нa південь від насипу 66 (№ 34). Густо порослий молодим лісом. Географічні координати: N – 49°05’079’’; E – 024°37’111’’. Круглої форми, діаметр 26 м, висота 0,5 м.

риc. 10.59: Курган 195. Вигляд з півночі

Курган 196 (риc. 10.60) зафіксований у центральній частині могильника, на висоті 300,5 м н.p.м., близько 150 м нa південний схід від насипу 195. Географічні координати: N – 49°05’018’’; E – 024°37’211’’. Овальної форми, 9 × 8 м, висота 0,6 м.

риc. 10.60: Курган 196. Вигляд з південного сходу

Курган 197 (риc. 10.61) – досліджуваний у 30-х роках ХХ століття, задокументований у центральній частині могильника, на висоті 308,5 м н.p.м., в межах групи з кількох курганів. Розташований за близько 100 м на північ від кургану 67 (№ 33) i 25 м нa схід від дослідженого перед війною насипу 32. Географічні координати: N – 49°05’183’’; E – 024°37’114’’. Круглої форми, діаметр 26 м, висота 0,7 м (первинна висота 1,5 м). Вершина кургану плоска.

риc. 10.61: Курган 197. Вигляд зі сходу

10.3 Геомагнітні дослідження

У травні 2014 р. археологи з університету ім. Адама Міцкевича в Познані провели перше з двох неруйнівних геофізичних досліджень на курганному могильнику в Комарові. Під час попередніх польових розвідок вдалося виявити і задокументувати стан збереження семи курганів. Два з них, позначені №№ 63 і 65, були вибрані для проведення магнітометричних досліджень. Такому вибору сприяла близька локалізація обох об’єктів, їх схожі невеликі розміри, а також ступінь залісненості, який дозволяв вільно переміщатися між деревами. Згадані могили віддалені одна від одної на бл. 50 м та розділені між собою лісовою дорогою (риc. 10.62).

риc. 10.62: Комарів. Розташування ділянки геомагнітних досліджень в 2014 році

Зважаючи на близьке сусідство обох згаданих курганів, їх вдалося розмістити в межах одної вимірювальної сітки. Вона складалася з 12 квадратних вимірювальних полігонів (ґрідів), розміром 10 × 10 м. Загальна вимірювальна поверхня становила 0,12 га. З метою підвищення низько-намагнічених сигналів, які мають важливе значення для цього опису, а також з метою підсилення контрастів між аномаліями, було вирішено звузити градієнт до діапазону 3 – -3nT.

Дослідження курганів №№ 63 і 65 на могильнику в Комарові виявили складну внутрішню будову першої могили та підтвердили антропогенний і поховальний характер другої (риc. 10.63). Обстеження курганів на місцевості показало, що перша з двох згаданих могил має виразніший і більший насип, а друга лише трохи підноситься на місцевості. В процесі проведення досліджень на жодному з об’єктів не було виявлено слідів серйозних руйнувань; а з огляду на пологі схили – вони ідеально підходили для проведення магнітометричних вимірювань.

Перша з описуваних могил (курган № 63) розташована у південно-західній частині вимірювальної сітки і має діаметр бл. 15 м. Її межі визначає овальна смуга дещо знижених показників градієнта, яка контрастує з рівнем напруженості магнітного поля оточення (близько 0 nT) (риc. 10.63). Ця аномалія видовжена по осі північний схід – південний захід, а її контури найвиразніші по північно-західному і південно-східному боках насипу. На інших відрізках цей сигнал виглядає розмитим i перекритим окремими сильнішими показниками. З внутрішнього боку описуваної аномалії, паралельно до неї, проходить ряд точкових додатних магнітних сигналів, іноді з виразно поляризованою структурою. Згаданий елемент дозволяє краще окреслити просторові межі насипу, хоча його рівномірне поширення порушене з західного боку насипу. Ця система замикає всередину центральну частину могили з дещо підвищеним рівнем намагніченості. Посередині зафіксовано розлогу анормально дипольну аномалію овальної форми, яка має максимальні показники градієнта.

риc. 10.63: Магнітометричне зображення курганів №№ 63 і 65 на пам’ятці Комарів (магнітометр Bartington Fluxgate Grad 601-1; вимірювальний полігон 10,0 × 10,0 м; щільність вимірювань на віддаль між трансектами: 0,25 × 1,0 м, інтерпольована до 0,25 × 0,5 м; фактичні показники магнітної індукції у сірій шкалі звужені до діапазону -3 / +3 nT) (ліворуч). Магнітометричне зображення курганів №№ 63 і 65 на пам’ятці Комарів із зазначеними аномаліями, описаними в тексті (праворуч)

Потрібно досить обережно інтерпретувати результати досліджень стосовно кургану № 63, беручи до уваги те, що частина аномалій не утворена джерелами, які мають праісторичне походження. Найбільш проблематичним питанням є визначення перебігу південної межі насипу. На основі отриманого зображення з накладеними ізогіпсами, отриманими з орографічного плану, можна помітити овальне підняття, яке перекривається з найбільшою концентрацією аномалій, інтерпретованою як курган (риc. 10.62). З іншого боку, дві сильно поляризовані аномалії, оточені смугою з істотно нижчим рівнем намагніченості, здається, виходять за межі пагорба. Однак, вони все ж залишаються близько до інших сигналів зі схожим рівнем намагніченості, ідентифікованих як елементи конструкції кургану. На даний момент потрібно опиратися на орографічний план, виконаний для цієї частини пам’ятки, хоча не можна виключати того, що насип є видовжений у південному напрямку.

З певною часткою ймовірності можна вважати ряд високих аномалій, які ймовірно вимальовують просторові межі кургану, як залишки структурного елементу, похованого всередині насипу. Його локалізація відразу біля межі насипу вказує на дії, пов’язані з оточенням центру могили кам’яною або дерев’яною облямівкою. У кількох випадках, особливо у південній частині, можна помітити анормально поляризовані аномалії, які прилягають до краю могили. Вони потенційно відображають реманентну термонамагніченість, впливу якої піддалося каміння з великим вмістом оксиду заліза. Внаслідок нагрівання і наступного охолодження домени стали впорядкованими, послідовно випромінюючи сильне магнітне поле. Відсутність схожих концентрацій сильних аномалій схиляє до думки, що ці породи, які мають різне геологічне походження – що відображається через різну орієнтацію диполів, – були навмисне принесені і складені під ґрунтовим покривом могили. З іншого боку, менш інтенсивні і нормально поляризовані аномалії можуть бути наслідком спалювання або розкладання органічної матерії, напр., деревини. Це збільшило магнітну податливість ґрунту на периферії кургану і спричинилося до виникнення індукційної намагніченості. Така інтерпретація здається вірогідною для північної межі насипу, де зафіксований нечіткий овальний видовжений по осі північний захід – південний схід додатний максимум. Враховуючи відсутність слідів порушення первинної форми кургану, згадану раніше розлогу і особливо інтенсивну аномалію в центрі насипу може випромінювати наступний елемент конструкції кургану, збудований з матеріалу багатого на залізо. Однак, певні сумніви щодо праісторичного походження цього джерела породжує унікальна поляризація, яка може бути результатом об’єкта не круглої форми. Можливо тут маємо справу з металевим предметом розташованим неглибоко під поверхнею ґрунту. Пояснення можна отримати лише за допомогою детального аналізу внутрішньої будови кургану і дослідження її методом кернування або шурфування. Можна використати також інші неінвазійні методи.

На основі результатів магнітометрії можна зробити висновок, що курган № 65, розташований у північно-східній частині вимірювальної сітки, має значно простішу внутрішню будову (риc. 10.63). Крім цього, його можна локалізувати завдяки овальній смузі від’ємних показників, яка оточує ділянку з підвищеним відносно оточення рівнем намагніченості (риc. 10.63). Паралельно до згаданої круглої аномалії проходить структура, схожої форми, але складена додатними показниками, особливо виразна з південно-західного і північно-східного боків, де вона сягає показників намагніченості 2 nT. Отже, можна припустити, що по контуру кургану № 65 проходить певний елемент, який має підвищену магнітну сприйнятливість. Однак, не дуже чіткий характер цієї аномалії, порівняно з могилою № 63, не дозволяє достовірно вказати її джерела. Можливо, варто припустити, що ця смуга насправді є результатом педологічних процесів, що пояснюються вимиванням феромагнітних мінералів і накопиченням їх на периферії могили. Крім цього сигналу можемо також виділити невелику аномалію в центральній частині цього кургану, яка потенційно вказує на місце здійснення поховального ритуалу. Вона не надто чітка, щоб можна було запропонувати конкретнішу інтерпретацію, але здається, що разом з перснеподібною аномалією вони є результатом індукційної намагніченості.

Отже, геофізичні дослідження на курганному могильнику в Комарові принесли цікаві результати, які можуть надати низку нової інформації про поховальний обряд спільнот комарівської культури. Для того, щоб повною мірою визначити наукову цінність представлених результатів, потрібно порівняти їх з інформацією про кургани, досліджені методом розкопок в минулому столітті. Такий порівняльний аналіз допоміг би визначити потенційні джерела аномалій, зафіксованих над насипами курганів.

У квітні 2015 р. були вибрані чотири наступні кургани з курганного могильника в Комарові для проведення геофізичних досліджень з використанням магнітометричного методу. Їх охоплено чотирма окремими вимірювальними поверхнями, часом значно віддаленими між собою та розташованими у різних частинах лісового масиву біля Комарова. Загалом площа вимірювальної поверхні становила 0,21 га. У двох випадках (кургани №№ 171 і 187) відсутність суцільного лісового покриву та майже не помітні залишки насипів спричинили необхідність ущільнення вимірювальних профілів до одного траверсу через 0,5 м, на відміну від однометрових інтервалів, використовуваних для двох інших досліджуваних курганів №№ 72 i 188 (риc. 10.64, риc. 10.65).

риc. 10.64: Комарів. Розташування ділянки геомагнітних досліджень у 2015 році (курган 72)

риc. 10.65: (ліворуч) Комарів. Розташування ділянки геомагнітних досліджень у 2015 році (курган 187). (праворуч) Комарів. Розташування ділянки геомагнітних досліджень у 2015 році (курган 188)

Першою із досліджених впродовж сезону 2015 р. могил на пам’ятці в Комарові був об’єкт № 72. Крім виразних слідів порушення первинного стану насипу у вигляді розлогого і глибокого вкопу в центральній частині, інша його частина була збережена. Це дозволило стверджувати, що принаймні частина насипу придатна для проведення геофізичних досліджень. Його поверхню охоплено окремим ґрідом розмірами 20 × 20 м. Зображення результатів досліджень вказало на сучасні межі насипу, який сильно контрастує з оточенням у плані намагніченості (риc. 10.66). Ця відмінність дуже помітна, незважаючи на те, що контекст об’єкта також має підвищену магнітну сприйнятливість. Сам насип проявляється на отриманому зображенні як широка аномалія круглої форми, величина намагніченості якої сягає 5 nT i оточує центр кургану у формі літери «С» з північного, західного і південного боків з незначною перервою зі східного боку (риc. 10.66). Центральна частина насипу, яка містить описаний вище вкоп, характеризується низьким рівнем намагніченості. Вартим уваги є помітний на рисунку сильний контраст між центральною частиною та її оточенням. Ймовірною є така інтерпретація – додатньо намагнічений контур могили, не порушений вкопом, є наслідком накопиченого тут ґрунтового матеріалу, вибраного з середини. У ході пост-депозиційних процесів цей матеріал набрав нових магнітних властивостей, а потім піддався індукційній намагніченості, яка виразно проявляється на зображенні. Потрібно також розглядати ймовірність того, що в ході проведення досліджень на об’єкті, який характеризується значними зниженнями і підвищеннями території, показники не завжди фіксувалися на однаковій висоті від поверхні ґрунту, що відображають різкі зміни градієнта. Якщо насправді найбільш зовнішній контур ґрунтового шару не був вибраний в ході розкопок, ні прикритий ґрунтом отриманим з середини кургану, то можливо він вкриває матеріал з вищою намагніченістю, який пов’язаний з елементом конструкції кургану. Перевірка цих гіпотез повинна відбуватися з використанням інших археологічних методів.

риc. 10.66: (ліворуч) Магнітометричне зображення кургану № 72 на пам’ятці Комарів (магнітометр Bartington Fluxgate Grad 601-1; вимірювальний полігон 20,0 × 20,0 м; щільність вимірювань на віддаль між трансектами: 0,25 × 1,0 м, інтерпольована до 0,25 × 0,5 м; фактичні показники магнітної індукції у сірій шкалі звужені до діапазону -5 / +5 nT). (праворуч) Магнітометричне зображення кургану № 72 на пам’ятці Комарів із зазначеними аномаліями, описаними в тексті

Наступний досліджений курган (№ 171), вивчався за дещо зміненою методикою, про що було згадано вище. Замість однометрових вимірювальних профілів були використані профілі, проведені через 0,5 м, тим самим ущільнивши вимірювання. Ми сподівалися, що ця процедура виділить аномалії, які репрезентують ґрунтовий насип могили, який лише трохи проявляється на місцевості. Був закладений ґрід зі стороною 20 м. Отримані результати, нажаль, не дозволяють однозначно визначити просторові межі кургану, крім виявлення у кульмінаційній частині насипу кількох інтенсивних, але нечітких аномалій (риc. 10.67). Ці сигнали, з точки зору просторової структури, мають витягнуті вздовж осі захід – схід додатні максимуми намагніченості, розташовані з південного боку менших від’ємних максимумів. (риc. 10.67). Проте, їх складно інтерпретувати щодо їх потенційних джерел. Причиною такого стану речей можуть бути ймовірні пост-депозиційні фактори, які вплинули на первинне розташування шарів всередині кургану. Якщо припустити, що ці розлогі аномалії з показниками намагніченості -/+5 nT, насправді є сукупністю кількох окремих сигналів, то можемо зробити висновок про поховання під поверхнею ґрунту об’єктів з підвищеною намагніченістю. З іншого боку можна припустити, що цей сигнал походить від одного джерела у вигляді нерівномірно розміщеного шару з сильно намагніченим заповненням. Варто зауважити, що в цьому місці на поверхні насипу не було зафіксовано сучасного «сміття».

риc. 10.67: (ліворуч) Магнітометричне зображення кургану № 171 на пам’ятці Комарів (магнітометр Bartington Fluxgate Grad 601-1; вимірювальний полігон 20,0 × 20,0 м; щільність вимірювань на віддаль між трансектами: 0,25 × 0,5 м, інтерпольована до 0,25 × 0,25 м; фактичні показники магнітної індукції у сірій шкалі звужені до діапазону -5 / +5 nT). (праворуч) Магнітометричне зображення кургану № 171 на пам’ятці Комарів із зазначеними аномаліями, описаними в тексті.

Процес ущільнення вимірювальних профілів до півметрових інтервалів був повторений стосовно кургану № 187. На цей раз також вдалося охопити досліджуваний об’єкт в межах вимірювальної ділянки, яка складалася з одного ґріду розмірами 20 × 20 м. Через заліснення досліджуваної поверхні необхідно було пропустити вимірювання у певних місцях, на що вказують білі смуги, які простягаються вздовж осі північ – південь. Отримане зображення ще меншою мірою ніж у попередньому випадку допомагає визначити межі магнітного поля, випромінюваного могилою та її структурними елементами (риc. 10.68). На цьому зображенні переважають хаотично розміщені аномалії з мінімальними додатними показниками намагніченості, які розділені смугами з пониженим градієнтом. Місцями проявляються точкові магнітні максимуми та аномалії з переважно анормальною орієнтацією диполів. Привертає увагу той факт, що у східній частині вимірювальної ділянки вони розташовані півколом паралельно до смуги, яка має форму «півмісяця» і незначне підвищення показників намагніченості (риc. 10.68). У цьому випадку можна обережно припустити, що у цій частині захоплено край насипу, який додатково оточений об’єктами, які випромінюють залишкову намагніченість (наприклад, каміння з феромагнітними мінералами – залишки зовнішнього кам’яного оточення?). Найважливішою у цьому описі є прямокутна аномалія, розташована в самому центрі зображення. Довшою стороною вона приблизно орієнтована вздовж осі північний захід – південний схід. Розміри цієї аномалії – приблизно 2,5 × 1,5 м. Найвищий показник намагніченості зафіксований у північному куті, а інша частина об’єкту намагнічена менше. Хоча це зображення виглядає не повним, але саме ця аномалія може бути найбільше пов’язана з потенційною поховальною структурою, яка повинна б бути у центрі кургану.

риc. 10.68: (ліворуч) Магнітометричне зображення кургану № 187 на пам’ятці Комарів (магнітометр Bartington Fluxgate Grad 601-1; вимірювальний полігон 20,0 × 20,0 м; щільність вимірювань на віддаль між трансектами: 0,25 × 0,5 м, інтерпольована до 0,25 × 0,25 м; фактичні показники магнітної індукції у сірій шкалі звужені до діапазону -5 / +5 nT). (праворуч) Магнітометричне зображення кургану № 187 на пам’ятці Комарів із зазначеними аномаліями, описаними в тексті

Останній з досліджених курганів на могильнику в Комарові впродовж сезону 2015 р. (№ 188) приніс однозначно найменш інформативні результати (риc. 10.69). Цей об’єкт має розлогий насип, який ледь помітно піднімається на місцевості. З цієї причини потрібно було утворити вимірювальну сітку з дев’яти ґрідів розмірами 10 × 10 м, тим самим формуючи вимірювальну ділянку у вигляді квадрата зі стороною 30 м. Аналіз результатів досліджень є спробою визначити, чи слабка намагніченість, помітна приблизно по центру зображення, ілюструє саме насип кургану (риc. 10.69). Нажаль, це скупчення аномалій хоча трішки й відрізняється від більш намагніченого оточення, однак не має чіткої форми. Ця особливість знаходить підтвердження у фактичному стані могили, яка немає виразного контуру і плавно переходить в навколишню місцевість. На зображенні помітні точкові додатні магнітні максимуми, які не можна однозначно пов’язати з курганом, тому що в їх розташуванні немає ніякої закономірності.

риc. 10.69: (ліворуч) Магнітометричне зображення кургану № 188 на пам’ятці Комарів (магнітометр Bartington Fluxgate Grad 601-1; вимірювальний полігон 20,0 × 20,0 м; щільність вимірювань на віддаль між трансектами: 0,25 × 1,0 м, інтерпольована до 0,25 × 0,5 м; фактичні показники магнітної індукції у сірій шкалі звужені до діапазону -5 / +5 nT). (праворуч) Магнітометричне зображення кургану № 188 на пам’ятці Комарів із зазначеними аномаліями, описаними в тексті.

10.4 Архівні відомості

Kомарів, повіт Станіславів (за Sulimirski 1968:105–119) (сьогодні – Галицький район, Івано-Франківської області – прим. Г.П.)

риc. 10.70: Спрощений план курганного могильника в Комарові. 1 – курган комарівської культури, 2 – курган культури шнурової кераміки, 3 – інший курган, 4 – житло комарівської культури (за Sulimirski 1968, Plan 1; Makarowicz 2010, Ryс. 4.21)

Досить високі хребти пагорбів, розташовані на захід від села в напрямку південний захід – північний схід, утворюють вододіл між річками Луквою і Лімницею – притоками Дністра, які продовжуються на кілька кілометрів далі на північний схід. В більшості випадків ці пагорби вкриті гаями, в яких де-не-де трапляються галявини, на яких розташовані приватні садиби. Численні кургани локалізовані вздовж вузького пасма на вершинах цих пагорбів і належать до кількох сіл. В селі Комарів зареєстровано 68 курганів, розташованих в один ряд. Цей ряд має довжину бл. 2,5 км. Два кургани (№ 63 i «e») насправді виходять за межі і знаходяться на території двох сусідніх сіл. Наступні чотири кургани насипані трохи нижче, на пагорбах біля Комарова.

Кургани на вершині утворювали групи по два або чотири насипи, хоча траплялися групи, які нараховували від шести до дванадцяти курганів. Смуга, вздовж якої зареєстровані кургани, мала бл. 50 м ширини, розширюючись аж до 250 м в найширшій частині узгір’я. Відстань між сусідніми курганними групами не перевищувала 150 м.

Чотири кургани з цього могильника, розташовані біля межі Крилоса, у східній частині узгір’я, були досліджені у 1886 р. Т. Зємєнцким (T. Ziemięcki). У 1936 р. я провів контрольні дослідження трьох з них (№№ 2, 3, 4) ідентифікувавши їх, опираючись на опис. 62 насипи були досліджені у 1934–1936 рр. автором цих рядків та д-ром Ю. Грабовским (J. Grabowski), тогочасним директором Покутського музею в Станіславові. Асистували при цьому – І. Сівек та К. Журовскі, тогочасні студенти Інституту Праісторії Львівського університету. Останній сьогодні є професором доісторичної археології в Познанському університеті. Шість курганів з цього могильника, позначені на плані літерами від «a» до «f», не були досліджені. В той самий час д-р Я. Пастернак досліджував курган «Насташина Могила», який є частиною описуваного могильника, але розташований на території сусіднього села Крилос (№ 48), 50 м на схід від кургану № 4. Крім цього, ми дослідили два кургани, розташовані нижче на полях (№№ 41 i 64), в той час як д-р Я. Пастернак дослідив наступний насип (№ 43). Один курган («g») не був досліджений. Були опубліковані лише загальні відомості: повний рапорт, підготовлений до друку, був втрачений під час війни.

Нумерація досліджених курганів починається від номера 5, тому що використовується нумерація, впроваджена Т. Зємєнцким. Матеріали з його досліджень були депоновані в Археологічному музеї в Кракові, тоді як наші потрапили до Покутського музею в Станіславові і частково до Інституту Праісторії Львівського університету.

Значні розміри могильника в Комарові та формування території свідчить про те, що він не є одним цілим. Небіжчики мали походити з кількох родинних груп, або кланів і ймовірно заселяли окремі господарства, недалеко від місця поховання. Одне з таких поселень відкрито на полі «Дворища» біля західного краю могильника, який був легко доступний і досяжний. Незважаючи на пошуки, не вдалося відкрити інші поселення, зокрема ті, в яких проживали люди, поховані у центральній частині могильника – в курганах з епохи бронзи. Відстань по прямій лінії від цих курганів до поселення на полі «Дворища» становить понад 3 км, але глибокі яри значно її збільшують. З цього випливає, що поховані на могильнику не походять з цього поселення.

Більшість скелетів цілком розклалися, лише розташування поховального інвентарю вказує місце, в якому лежав померлий. Сліди скелетів збереглися лише в окремих випадках. Розташування і підбір поховального інвентарю вказує, що під насипами були одноосібні поховання. Проте, інколи траплялися два поховання, які, без сумніву, належали чоловікові і жінці, ровесникам. Вторинні поховання траплялися дуже рідко і були лише у двох групах (№№ 28, 33, 34, 37, 38); походять вони з епохи пізньої бронзи або раннього заліза і були вкопані в неолітичні кургани або кургани з епохи бронзи.

Поховання були орієнтовані по осі захід – схід або північний захід – південний схід, інколи північний схід – південний захід, і лише одне (№ 47) – по осі північ – південь. Голови небіжчиків були покладені в західному напрямку. Розміри гробів і розташування предметів вказують на те, що небіжчиків хоронили у скорченій позі. Кілька поховань, у тому числі неолітичних, були тілопальними. Кремація мала відбуватися на місці, оскільки кальциновані кістки не були порушені, а насип зводили над рештками тіла померлого і вогнища. Їх розміщення не відрізнялося від розміщенняу скелетованих поховань.

Гроби знаходилися майже виключно в центрі або близько до середини насипу. У деяких неолітичних похованнях небіжчики знаходилися в неглибоких ямах, але зазвичай вони розташовувалися на стародавньому горизонті, особливо в пізніших епохах. Тіла зазвичай складали в дубових колодах, хоча рештки з деяких поховань вказують на те, що це були якісь дерев’яні скрині.

Всі поховання в Комарові містили значну кількість деревного вугілля, розкиданого грудками під насипом і в його межах. Також часто фіксувалися рештки вогнищ, що вказує на значення вогню в поховальному обряді.

Поодинокі річкові валуни (часом кілька), викладені в певному порядку, виявлено в курганах комарівської культури. В кургані № 11 п’ять валунів визначали межі гробу. Більші скупчення каміння фіксувалися рідко. Два більші скупчення в кургані № 20 створювали щось, не характерне для кам’яної огорожі; поховання в кургані № 45 було оточене великими валунами, а гріб в кургані № 48 лежав на шарі каміння. Кам’яна конструкція в кургані № 14 була унікальна, хоча не вдалося вияснити її призначення через відсутність поховального інвентарю.

Крем’яні відщепи, інколи у значних кількостях, зафіксовано у всіх курганах незалежно від їх датування. У багатьох похованнях виявлено нетипові фрагменти кераміки, зазвичай дрібні, які не були частинами посуду, виявленого в цих похованнях. В неолітичних похованнях фіксувалися грудки вохри, а в інших зареєстровано грудки перепаленої глини, яка використовувалася замість вохри.

Одну або дві посудини відкрито в неолітичних похованнях, хоча кераміка не була їх типовим елементом. Запаси для подорожі у потойбічний світ ймовірно складали на дерев’яні підноси або в інші органічні ємності. Кількість посуду в пізніших похованнях зростає. Заставляє задуматися наявність знищених або ушкоджених посудин в похованнях з епохи бронзи, зокрема, поруч з іншим добре збереженим посудом.

Комарівські кургани не походили з того самого часу. Крім поховань, які містили типовий неолітичний поховальний інвентар, були кургани з епохи середньої і пізньої бронзи з характерною для них керамікою і іншим поховальним інвентарем. Останні належали до так званої «комарівської культури», названої так на підставі цього могильника автором цих рядків.

Неолітичні насипи були розпорошені, часом групами по два-три кургани, часом по одному, на території всього могильника. Натомість поховання комарівської культури розташовувалися у центрі могильника, де на полі «Ліс» утворювали дві великі групи по десять курганів в кожній. Кілька «комарівських» поховань, датованих епохою пізньої бронзи, знаходилися на схід від згаданих вище. Це в основному були вторинні поховання в неолітичних насипах і насипах з епохи середньої бронзи. Розміщення курганів в окремих групах представлено в таблиці 1.

Таблиця 1. Групи курганів на могильнику в Комарові і їх датування (за Sulimirski 1968, Table 26)

Група	Неоліт і епоха ранньої бронзи	Комарівська культура	Невизначені
A	39, 40, 42		57
B	59		30, 58
C-a	31	55	56
C-a (sic!)	16, 17, 18
C-c	37, 38, 52, 63	37/s, 38/s
C-d	49, 50
D-a	53		54
D-b			60
D-c			61, 62
E-a	32	33, 33/s, 34, 34/s, 36, 47, 48
E-b	25, 26	35
F-a	24	19, 20, 21, 22, 23, 37, 51
F-b	29	45, 46
F-c	44	6, 7, 8, 9, 10, 11, 14, 15, 28
F-d	5	12, 13
G-a	2		1, 3
G-b	65		4
H	64
J		43	41
Разом	25	28 + 4 вторинні	12

Детальний аналіз взаємного розташування курганів в певних епохах виявив, що «комарівські» насипи завжди групувалися довкола неолітичних або ранньобронзових курганів; останні, зазвичай, знаходилися у східній частині згаданих груп, а «комарівські» поховання знаходилися на захід від них.

Таке хронологічне розташування помітне у східній групі курганів «комарівського» періоду (група F-c), яка прилягала до пізньонеолітичного або ранньобронзового кургану № 44. Недалеко від його східного краю знаходиться курган № 28 етапу ІІ, але всі інші насипи були локалізовані на півдні або південному заході від нього. Найближчі були насипи № 8 і 6, розташовані поруч один біля одного, обидва з багатим інвентарем i датовані кінцем етапу І. Трохи далі на південь у тому ж ряду знаходився курган № 9, також датований етапом I. Недалеко від них, у південно-західному напрямку знаходилися кургани №№ 10 i 7, які утворювали другий ряд, датовані етапом II. На захід від них на периферії цієї групи, були кургани №№ 11, 14 i 15, всі походять з етапу III.

Розташування було подібне до сусідньої групи F-b, яку започаткував неолітичний або ранньобронзовий курган № 29, який знаходився на східній периферії групи. На захід від нього знаходилося поховання № 46 з «комарівського» етапу II, а біля нього, дещо північніше, був курган № 45 з етапу III. Чергова пара курганів знаходилася південніше від попередніх: насип № 12 з етапу II знаходився недалеко від неолітичного кургану, другий (№ 13 з етапу III) знаходився позаду нього, в південному напрямку. Неолітичний або ранньобронзовий курган 24 з чергової групи F-a знаходився також у східній частині групи. Недалеко від нього знаходився курган 21 з етапу I та дещо пізніший насип 27 – з перелому етапу I i II, який був трохи висунутий на плані у північно-західному напрямку. Недалеко, на північ від кургану 24, розташовувався курган 23 з етапу II, а курган 19 з періоду III знаходився у західній частині групи; з іншого боку, наступний курган з етапу III (№ 20) розташовувався по центру групи.

План розташування курганів у наступній групі E-a відрізняється тим, що неолітичний або ранньобронзовий курган знаходиться на північній периферії, а не на сході; але поза тим, розташування інших насипів не відрізняється від попереднього. Курган 34 (первинне поховання) з перехідної фази між етапами I і II, знаходиться на південний схід від неолітичного насипу. Східніше від нього розташовувалося поховання № 36 з ІІ етапу. Курган № 48 з етапу ІІІ, насипаний у західній частині групи. Поховання № 33 з етапу IV розміщене у центрі недалеко від неолітичного насипу. Подібне розміщення зафіксоване у вторинному похованні з цього етапу в кургані 34. Курган № 47 з етапу IV знаходився дещо збоку від групи, на захід від неї (…).

Дослідження всього могильника в Комарові принесли очікувані результати. З них випливає, що звичай насипання курганів над похованнями переважав на цій території в період від неоліту до початку ранньої епохи заліза. Також був окреслений час використання могильника, що вказує на тривалість заселення цього регіону.

Курган 1. Входив до складу групи, яка складалася з трьох насипів (№№ 1–3), досліджених у 1886 році Т. Зємєнцким. Діаметр кургану 24 м, висота 1,5–2 м. Курган вздовж перекопаний траншеєю, довжиною 8 м, шириною 1,6 м і глибиною 2,6 м. У ньому виявлений лише кремінь, який знаходився на глибині 1,05 м.

Курган 2 (риc. 10.71; Sulimirski 1968, Plan 16:1). Мав діаметр 14 м і висоту 40 см, хоча початково був вищий. T. Зємєнцкий знайшов у ньому лише крем’яний ніж. Я дослідив його повторно у 1936 р. По центру зафіксована поховальна яма (f), довжиною 1,8 м, вкопана на близько 20 см у стародавній горизонт, орієнтована по осі північний захід – південний схід. Більша частина її була зруйнована траншеєю, закладеною Т. Зємєнцким. Яма заповнена сумішшю червоної і перепаленої глини, деревним вугіллям та кальцинованими людськими кістками. У кількох місцях на стародавньому горизонті довкола гробу зафіксовано кілька крем’яних відщепів (b), грудок деревного вугілля та один уламок кераміки (c). Остання презентує трипільський тип «D», товстостінна, має сліди червоної фарби. Південніше від гробу, на стародавньому горизонті знаходилися кілька кальцинованих кісток (a).

риc. 10.71: Комарів. Оцифрований план кургану 2 (Sulimirski 1968, Plan 16:1)

Курган 3. Діаметр 14 м, висота 40 см. T. Зємєнцкі не знайшов у ньому нічого. Я дослідив цей курган повторно у 1936 р. На стародавньому горизонті, на північний схід від центру кургану, виявлено кілька крем’яних відщепів і фрагмент кераміки. Кераміка – трипільського типу «D» і не відрізнялася від кераміки, виявленої на поселенні на полі «Дворище».

Курган 4. Знаходився близько межі з Крилосом, лише 50 м на схід від кургану, датованого ранньою епохою бронзи, досліджуваного Я. Пастернаком. Мав 16 м в діаметрі і 50 см висоти. За T. Зємєнцким, в південній частині ділянки виявлено посудину, «заповнену попелом», яка була зруйнована. Всередині знаходився кремінь, а поруч – крем’яний наконечник. Я дослідив цей насип у 1936 р. Відкрито лише два фрагменти кераміки, які були уламками посудини, про яку згадував T. Зємєнцкі. Це – малий горщик, з півкулястим тулубом, неорнаментований.

Курган 5. Досліджений мною у 1934 р., був одним з більших курганів, розташований на галявині. Мав 18 м в діаметрі і 1 м висоти. В його насипі виявлено кілька невеликих уламків кераміки, крем’яні відщепи і три вкладиші. На стародавньому горизонті, 1,5–2 м на схід від центру кургану, стояли дві посудини, обидві дуже крихкі й розчавлені; (a) – амфора з двома ручками і (b) – горщик або миска. Останній мав високу шийку і відігнуті вінця. Його орнамент складався з врізів у формі «риб’ячих кісток» на тулубі і кількох горизонтальних рядів коротких косих ліній, які змінюються на шийці. Рисунки обох посудин були втрачені під час Другої світової війни і я не зміг їх відновити. Недавно рисунок миски опублікував Я. Махнік (J. Machnnik, Studia nad kulturą ceramiki sznurowej w Małopolsce. Wrocław-Warszаwa-Kraków 1966, Pl. XLV:C3). Неподалік від цих посудин знаходилася сокира (Sulimirski 1968, Fig. 16:11), виготовлена з чорного кременю типу «Буг», чотирикутна в перерізі.

Поперечний перетин кургану такий: 30 см сірого орного шару, потім 50 см насипного ґрунту сірого кольору, темнішого в нижній частині ближче до центру. Сам курган знаходився на стародавньому гумусовому горизонті майже чорного кольору, який на глибині 30 см (1,1 м від вершини насипу) ставав трохи коричневишим; а на глибині бл. 1,7 м від вершини насипу з’явився чистий жовтий ґрунт. Така ж послідовність шарів була зареєстрована в усіх курганах, досліджених в Комарові.

Курган 6. Був частиною більшої групи, розташованої на галявині. Мав 19 м в діаметрі та 70 см висоти (риc. 10.72; Sulimirski 1968, Plan 12:1). У центральній частині, покритій насипом, відкрито контури давньої поховальної ями (j), розмірами бл. 2 м на 1 м, орієнтованої по лінії схід – захід. Яма мала глибину 25 см. На дні знаходився скелет, покладений головою на схід, але збереглися лише фрагменти черепа (d). У південно-східному куті, недалеко від голови, стояв кубок і миска (i-1, 2) (риc. 10.73; Sulimirski 1968, Plate 16:6); Миска мала скісні канелюри на тулубі, але розклалася (зруйнувалася): була подібна до миски з кургану 11/a-2. На торсі скелету знаходилася бронзова шпилька (h) (риc. 10.74:1; Sulimirski 1968, Fig. 26:7), натомість, зовні вздовж східної стінки стояли три посудини: тюльпаноподібний горщик (a); мала посудина (e) (риc. 10.75; Sulimirski 1968, Plate 16:2) з випуклим валиком на шийці, посудина була орнаментована рядом наколів, виконаних під врізним орнаментом; малий тюльпаноподібний горщик (f), який був знищений. Вздовж західного боку поховання знаходилися майже розкладені (зотлілі) дерев’яні колоди (c), які вкривали ділянку довжиною бл. 2 м і шириною 50 см. Ця ділянка, ймовірно, була основою для наступного (чоловічого) поховання. У південній частині колод зафіксований невеликий бронзовий кинджал у дерев’яних піхвах (b) (риc. 10.74:2; Sulimirski 1968, Fig. 26:9), а 2 м на схід від кинджалу лежала невелика золота сережкa (g) (риc. 10.74:3; Sulimirski 1968, Fig. 26:8).

риc. 10.72: Комарів. Оцифрований план кургану 6 (Sulimirski 1968, Plan 12:1)

риc. 10.73: Миска типу M21, неорнаментована. Вінця заокруглені, дно не виділене. Домішка товченого каменю і кременю. H – 5,5 см, R1 – 7,5 см, R3 – 8,5 см, R4 – 4 см

риc. 10.74: 1 – шпилька бронзова, скручена на ніжці, з ромбоподібною голівкою, частково збережена, голівка довкола орнаментована отворами, посередині чотири випуклі вузлики. Довжина – 24,7 см, довжина головки – 7,2 см, ширина бл. 5,2 см, товщина ніжки – 0,3–0,4 см; 2 – кинджал бронзовий з реберцем, реконструйований. Довжина – 10,5 см, ширина – 3,2 см, товщина – 0,3–0,4 см; 3 – золотий перстень або сережка з дроту, діаметр 1,6 см, товщина 0,2 см (Sulimirski 1968, Fig. 26:7–9)

риc. 10.75: Кубок типу P21, орнаментований довкола: під вінцями – клиновидними відтисками, на шийці – чотирма врізними лініями, на тулубі – пластичним валиком з круглими відтисками, нижче – групами з п’яти врізних скісних ліній, нахилених вліво і вправо. Вінця гострі, дно слабо виділене. Домішка товченого каменю і кременю. H – 14,5 см, R1 – 12,5 см, R2 – 11 см, R3 – 13,5 см, R4 – 8 см

Курган 7. Мав 16 м в діаметрі, 40 см висоти і був розораний. Близько 1 м на південь від центру кургану, на стародавньому горизонті виявлено посудину (a), а 2 м на північний захід від неї знаходився крем’яний скребок (b). Обидва предмети фіксують місце поховання скелету, який розклався.

Курган 8 (риc. 10.76; Sulimirski 1968, Plan 12:2). Належав до групи з трьох курганів (кургани №№ 6, 7 описані вище). Мав 16 м в діаметрі, 40 см висоти і був майже повністю розораний, що значною мірою зруйнувало могилу. Поховання знаходилося в центрі і було орієнтоване по осі південний захід – північний схід. Заповнення у вигляді пухкого ґрунту в мілкій ямі в стародавньому горизонті, добре фіксувало місце поховання. По кутах гробу знаходилися шість посудин. Одна з них – неорнаментований тюльпаноподібний горщик (b) (риc. 10.77; Sulimirski 1968, Plate 16:1); дві інші – кубки з ручками, з яких один кубок (d) був майже дощенту знищений оранкою, але була помітна його схожість до екземпляру, виявленого в кургані 12/b. Натомість другий (e) (риc. @ref(fig:r0983 ); Sulimirski 1968, Plate 16:10) був оздоблений на тулубі чотирма наліпленнями, кожне з яких оточували півкруглі жолобки. Три інші посудини стояли у східному куті: мала неорнаментована чарка (c-1) (риc. 10.79; Sulimirski 1968, Plate 16:8), малий кубок (c-2) i мала миска (c-3) (риc. 10.80; риc. VIII.86; Sulimirski 1968, Plate 16:7), також неорнаментовані. У східній частині поховання, на його підлозі, знаходилася дубова скринька (шкатулка) (f) (риc. 10.76; Seidl 1935), в якій були кілька бронзових і золотих особистих прикрас. Одна золота підвіска (a) (риc. 10.82) була знайдена бл. 2 м на схід від гробу, в орному шарі, що вказує на негативний вплив оранки. Бронзові прикраси, виявлені в скриньці, це (риc. 10.83; Sulimirski 1968, риc. 26:1-6): шпилька довжиною 37 см, з круглою, масивною і перфорованою голівкою діаметром 4,5 см; у верхній частині кругла, квадратна і скручена (риc. 10.76:1); в нижній половині ніжки; масивний браслет діаметром 7,7 см, виконаний з круглого в перетині прута, товщиною 1,5 см, зі звуженими циліндричними кінцями, його поверхня вкрита глибокими відлитими жолобками; обруч, виконаний з круглого в перетині прута, товщиною 6 мм, діаметр обруча – 14,2 см, кінці зіагнуті у вигляді спіральних щитків (риc. 10.76:3); два ідентичні набори прикрас голови або вух, які складалися з кількох трубчатих намистин, виконаних з бронзового дроту; кожен з двома кільцями діаметром 2 см, з кінцями, зігнутими у спіраль; кожен з двома підвісками у формі дзвіночків з поздовжнім трубчатим отвором, до якого прикріплено золоту підвіску діаметром 1,6 см (риc. @ref(fig:r0988:2, риc. VIII.89). Четверта золота підвіска була такого ж типу, але більшого розміру – довжиною 5 см. Усі ці предмети були складені в скриньці, шпилька лежала навскіс.

риc. 10.76: Комарів. Оцифрований план кургану 8 (Sulimirski 1968, Plan 12:2)

риc. 10.77: Горщик типу G112, неорнаментований. Вінця потовщені, зрізані рівно, дно не виділене. Домішка товченого каменю і кременю. H – 13 см, R1 – 12,5 см, R2 – 11 см, R3 – 13,5 см, R4 – 7,5 см

риc. 10.78: Кубок типу K22, орнаментований на ручці чотирма вертикальними жолобками, довкола тулуба – круглими вдавленнями, під ними – чотирма наліпленнями, обведеними згори трьома врізними дугами. Вінця зрізані рівно, дно не виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 10,5 cм, R1 – 10 cм, R2 – 9 cм, R3 – 12 cм, R4 – 5,5 cм

риc. 10.79: Горщик типу P22a, довкола тулуба орнаментований драбинкою, під нею – врізною ламаною лінією. Вінця заокруглені, дно виділене у формі стопки. Домішка товченого каміння і кременю. H – 5,5 см, R1 – 7 см, R2 – 4,5 cм, R4 – 5 см (фот. Sulimirski 1968, Plate 16:8)

риc. 10.80: Миска типу M21, неорнаментована. Вінця заокруглені, дно не виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 5,5 см, R1 – 7 см, R3 – 7,5 см, R4 – 4 см

риc. 10.81: Миска типу M21, неорнаментована. Вінця потовщені, заокруглені, дно виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 5 см, R1 – 8,5 см, R4 – 3,5 см

риc. 10.82: Золота підвіска з бляшки, розміри: 2,8 см × 2,1 см

риc. 10.83: Вміст дубової скриньки: 1 – шпилька бронзова скручена на ніжці, з масивною голівкою. Довжина 37 см, діаметр голівки 4,3 см, товщина ніжки 0,25–0,6 см; 2 – багатоелементне намисто (реконструкція), складається з бронзових спіральок salta leone, чотирьох бронзових перснів зі спіральними щитками, чотирьох бронзових трубчастих підвісок i трьох золотих підвісок. Предмет був зруйнований; 3 – бронзове намисто завершене спіральними щитками, діаметр 14,2 см, дріт в перерізі круглий діаметром 0,6–0,7 см; 4 – бронзовий браслет зі звуженими кінцями, орнаментований мотивами паралельних і ламаних ліній, розміри: 7,7 см × 6,2 см, товщина 0,5–1,3 см.

риc. 10.84: Фрагменти (залишки) багатоелементного намиста (див. риc. 10.88:2)

Курган 9 (риc. 10.85; Sulimirski 1968, Plan 12:3), Діаметр 17 м, 60 см висоти, розораний. П’ять посудин, виявлених на стародавньому горизонті на схід від центру кургану, зазначали місце могили, в якій розклався скелет, орієнтованої по осі південь – північ. Три посудини знаходилися на північному краю поховання: неорнаментована миска (a-1) (риc. 10.86; Sulimirski 1968, Plate 16:13), орнаментований кубок (a-3) (риc. 10.87; Sulimirski 1968, Plate 16:9) i тюльпаноподібний кубок (a-2) (риc. 10.88; Sulimirski 1968, Plate 16:5). У східній частині знаходилася миска, подібна до описаної вище (b) (риc. 10.89), а на південному краю був горщик (c) (риc. 10.90; Sulimirski 1968, риc. 28:7) оздоблений горизонтальними жолобками й узором у формі «риб’ячих кісток».

риc. 10.85: Комарів. Оцифрований план кургану 9 (Sulimirski 1968, Plan 12:3)

риc. 10.86: Миска типу M21, неорнаментована. Вінця заокруглені, дно слабо виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 16 см, R1 – 19 см, R4 – 12 см

риc. 10.87: Миска типу M21, довкола під вінцями і на тулубі орнаментована двома прокресленими лініями, а між ними врізними ламаними лініями, під ними – вертикальні відтиски. Вінця рівно зрізані, дно не виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 9,5 cм, R1 – 14,5 см, R3 – 16,7 см, R4 – 8 см

риc. 10.88: Горщик типу G112, неорнаментований. Вінця заокруглені, дно не виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 14 см, R1 – 13,5 см, R2 – 12,3 см, R3 – 14,1 см, R4 – 7 см

риc. 10.89: Горщик типу P22, довкола під вінцями і на шийці орнаментований чотирма врізними лініями, які перерізані трьома прокресленими вертикальними лініями. Вінця потовщені, рівно зрізані, дно слабо виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 10,8 см, R1 – 9,8 см, R2 – 9,3 см, R3 – 9,8 см, R4 – 4 см

риc. 10.90: Горщик типу P22, довкола під вінцями і на тулубі орнаментований трьома врізними лініями, під ними – ялинкоподібним орнаментом, нижче – порядок узорів повторюється. Вінця заокруглені, дно не виділене. H – 12 см, R1 – 10,5 см, R2 – 10 см, R3 – 11 см, R4 – 6 см

Курган 10 (риc. 10.91; Sulimirski 1968, Plan 12:4). Діаметр 16 м, висота 40 см, розораний. 11 посудин (на північний захід від центру) розміщених по осі південний захід – північний схід, ймовірно, зазначали місце могили, довжиною 3 м і шириною 2 м. Дві посудини були на південно-західному краю: тюльпаноподібний горщик (a-1) (риc. 10.92; Sulimirski 1968, Plate 18:5) з випуклим валиком та малий кубок (a-2) (риc. 10.93; Sulimirski 1968, Plate 18:16). На схід від останнього були дві посудини, малий горщик (c-1) (риc. 10.94; Sulimirski 1968, Plate 18:7) i миска (c-2) (риc. 10.95; Sulimirski 1968, Plate 16:20), a на північно-східному краю знаходився тюльпаноподібний горщик орнаментований жолобками на шийці (d-1), всередині якого виявлений схожий горщик меншого розміру цього ж типу (риc. 10.96; Sulimirski 1968, Plate 18:3) і дві миски (d-2, 3) (риc. 10.97; Sulimirski 1968, Plate 16:18). Вздовж північного боку виявлено розчавлену посудину (e) (риc. 10.98:2; Sulimirski 1968, Fig 28:5) i тюльпаноподібний горщик (f) (риc. 10.99; Sulimirski 1968, Plate 18:8), a 2 м на південний схід від посудин, описаних вище, знаходився наступний тюльпаноподібний горщик (b) (риc. 10.98:1).

риc. 10.91: Комарів. Оцифрований план кургану 10 (Sulimirski 1968, Plan 12:4)

риc. 10.92: Горщик типу G111, довкола шийки орнаментований наліпним валиком. Вінця потовщені, зрізані рівно, дно вузьке, не виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 29 см, R1 – 20 см, R2 – 18 см, R3 – 20 см, R4 – 7 см

риc. 10.93: Миска типу M21, неорнаментована. Вінця заокруглені, дно не виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 4 см, R1 – 7 см, R4 – 4,4 см

риc. 10.94: Горщик типу P22, довкола шийки і тулуба орнаментований сімома прокресленими лініями, нижче – пучками скісних ліній (по п’ять у групі), всередині них – по 5–6 вертикальних відтисків. Вінця скісно зрізані всередину, дно слабо виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 15,5 см, R1 – 16 см, R2 – 15 см, R3 – 15,5 см, R4 – 8,5 см

риc. 10.95: Миска типу M21, орнаментована довкола по всій поверхні: під вінцями – вертикальними відтисками, нижче – двома горизонтальними врізними лініями і ламаними лініями всередині них, ще нижче – ромбовидною прокресленою штриховкою. Домішка товченого каміння і кременю. Вінця зрізані рівно, дно не виділене. H – 11 см, R1 – 16,5 см, R3 – 18,5 см, R4 – 12 см

риc. 10.96: Горщик типу P22, довкола під вінцями, на шийці і у верхній частині тулуба орнаментований круглими відтисками, шістьма врізними лініями, які перериваються короткими прокресленими вертикальними лініями, заповненими скісними лініями, нижче – короткими скісними врізними лініями. Вінця потовщені, заокруглені. H – 13,8 см, R1 – 12,5 см, R2 – 10,5 см, R3 – 12,3 см, R4 – 6,7 см (фот. Sulimirski 1968, Plate 18:3)

риc. 10.97: Миска типу M21, неорнаментована. Вінця заокруглені, дно слабо виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 12,5 см, R1 – 21,4 см, R3 – 20,8 см, R4 – 9,3 см

риc. 10.98: 1 – горщик типу P22 збережений фрагментарно, довкола шийки орнаментований круглими відтисками і шістьма (?) врізними лініями. H – ?, R1 – 18,2 см, R2 – 15,7 см, R3 – 18,8 см; 2 – фрагмент вінець посудини, орнаментований вертикальними і скісними короткими врізними лініями й відтисками. R1 – 12,3 см

риc. 10.99: Горщик типу G122, неорнаментований. Вінця зрізані рівно, дно слабо виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 18,5 см, R1 – 14,7 см, R2 – 13,5 см, R3 – 14,6 см, R4 – 7,4 см

Курган 11 (риc. 10.100; Sulimirski 1968, Plan 13:2), Діаметр 16 м, висота 40 см, сильно розораний, що спричинило руйнування верхніх партій багатьох посудин; а частина поховання була зруйнована або дуже пошкоджена. Поховання знаходилося близько центру кургану, на стародавньому горизонті; займало поверхню довжиною бл. 3 м, було орієнтоване по осі північний захід – південний схід. Тіло померлого було покладене у витягнутій позі, а вогнище знаходилося зверху на ньому. Кістки були лише частково кальциновані, ті, які збереглися – вказували на розташування могили. Над всією ділянкою знаходилося деревне вугілля, яке також утворювало невеликі скупчення поза поховальною ямою. Рештки були покладені головою на північний захід, про що свідчать залишки черепа (c). У північно-західному куті поховання стояли дві миски (a-1, 2) (риc. 10.101, риc. VIII.107; Sulimirski 1968, Plate 17:1, 10), більша і менша, обидві оздоблені канелюрами на тулубі, а південніше стояв тюльпаноподібний горщик (b) перевернутий догори дном. Всі нотатки про цей горщик втрачені. Біля стоп померлого знаходилися два малі кубки (p-1, 2) (риc. 10.103, риc. VIII.109; Sulimirski 1968, Plate 18:18) i більший орнаментований кубок з ручкою (p-3) (риc. 10.105:3; Sulimirski 1968, Plate 17:4). Довкола східної межі могили знаходилося п’ять валунів (j), а всередині ділянки діаметром 20 см у вогнищі товщиною 10 см лежало понад 100 дрібних крем’яних відщепів (m), змішаних з деревним вугіллям; також там зафіксовано кілька уламків кераміки з посудин, розкиданих вздовж північного краю поховання (d, k, m): миска з канелюровим орнаментом (риc. 10.105:4; Sulimirski 1968, Fig. 27:5) i тюльпаноподібний горщик (риc. 10.105:1; Sulimirski 1968, Fig. 28:2). Вздовж іншого, південного краю могили виявлено розкидані фрагменти миски з канелюровим орнаментом (e, f) (риc. 10.105:2; Sulimirski 1968, Fig. 27:10).

риc. 10.100: Комарів. Оцифрований план кургану 11 (Sulimirski 1968, Plan 13:2)

риc. 10.101: Ваза типу W21, довкола шийки орнаментована чотирма прокресленими лініями, на тулубі – скісними широкими жолобками. Вінця заокруглені, дно виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 14,3 см, R1 – 23,3 см, R2 – 21,2 см, R3 – 23 см, R4 – 12 см

риc. 10.102: Ваза типу W12, довкола тулуба орнаментована двома прокресленими лініями, нижче – широкими скісними (дугоподібними) канелюрами, які утвоюють вузькі пластичні наліплення. Вінця злегка потовщені, зрізані рівно, дно не виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 14,5 см, R1 – 16 см, R2 – 15,5 см, R3 – 19 см, R4 – 8,7 см

риc. 10.103: Ваза типу W11, мініатюрна, неорнаментована. Вінця заокруглені, дно не виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 4,8 см, R1 – 6 см, R3 – 8 см, R4 – 4 см

риc. 10.104: Горщик типу G112, мініатюрний, неорнаментований. Вінця фасетовані, дно не виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 5,2 см, R1 – 6 см, R2 – 5,5 см, R3 – 6,3 см, R4 – 4 см

риc. 10.105: 1 – горщик типу G112, вузький, неорнаментований. Вінця заокруглені, дно не виділене. H – 16,8 см, R1 – 12,5 см, R2 – 10,5 см, R3 – 13,5 см, R4 – 6,5 см. 2 – амфора типу A111, довкола тулуба орнаментована вертикальними широкими канелюрами. Вінця заокруглені, дно виділене, ручки проколоті вертикально. H – 16 см, R1 – 14 см, R2 – 13 см, R3 – 17,5 см, R4 – 8,3 см. 3 – дзбан типу D21, довкола тулуба орнаментований трьома горизонтальними прокресленими лініями, між першою і другою наявні горизонтальні відтиски у вигляді крапель, від третьої відходять врізні трикутники, нижче – розташований по центру мотив єрусалимського хреста. H – 9 см, R1 – 12,5 см, R2 – 12,3 см, R3 – 16,5 см, R4 – 6,5 см. 4 – ваза типу W22, довкола під вінцем орнаментована півкруглими жолобками, на шийці – горизонтальна врізна лінія, нижче – широкими скісними канелюрами. Вінця зрізані рівно, дно виділене. H – 11 см, R1 – 14 см, R2 – 13,5 см, R3 – 15,3 см, R4 – 8,2 см

Курган 12. Діаметр 12,20 м, висота 80 см. У насипі виявлено крем’яний відщеп, а на стародавньому горизонті, 1 м на південь від центру, знаходився розчавлений тюльпаноподібний горщик з випуклим валиком на шийці. Жодних слідів скелету не виявлено.

Курган 13 (риc. 10.106; Sulimirski 1968, Plan 13:4), Діаметр 15 м, 30–40 см висоти, розораний, частково зруйнований посуд і могила. На південь від центру у стародавньому горизонті виявлено майже повністю зотлілі дерев’яні колоди або дошки, які були покладені на лінії захід – схід. Вони вкривали поверхню довжиною 1,7 м і шириною 1 м (h). Одна вертикальна колода знаходилася на східному краю могили. Нижче виявлено шар пухкішого ґрунту товщиною 5 см. В його західній частині були помітні рештки скелету, зокрема черепа (g), недалеко від якого знаходилася грудка перепаленої глини, найімовірніше, як замінник вохри. Довкола могили, головним чином по кутах, стояли чотири посудини: у східній частині – малий неорнаментований кубок (a) (риc. 10.108; Sulimirski 1968, Plate 21:9) у північно-східному куті був орнаментований кубок з ручкою (b) (риc. 10.109; Sulimirski 1968, Plate 21:8) і з високим лійкоподібним коміром; у північно-західному куті знаходився наступний кубок з ручкою, нажаль, зруйнований (c). У південно-західному куті знаходився горщик (e) (риc. 10.110; Sulimirski 1968, Plate 21:10) поставлений догори дном, з плоскими вінцями і канелюровим горизонтальним оздобленням на всій поверхні. Поруч із ним знаходилася покришка (d) темно-коричневого кольору з добре вигладженою поверхнею (риc. 10.108; Sulimirski 1968, Plate 21:11).

риc. 10.106: Комарів. Оцифрований план кургану 13 (Sulimirski 1968, Plan 13:4)

риc. 10.107: Комарів, курган 13. Залишки дерев’яної конструкції гробу (неопублікована світлина з архіву проф. Тадеуша Сулімірского). З архіву Інституту Археології і Етнології ПАН в Кракові. За надані матеріали дякуємо проф. Яну Махніку і д-ру Павлу Ярошу.

риc. 10.108: Ваза типу W11 з покришкою, неорнаментована. Вінця заокруглені, дно не виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 6,2 см, R1 – 9 см, R3 – 12 см, R4 – 6 см. Покришка трикутна в перерізі, діаметр – 10,5 см, висота – 4,5 см

риc. 10.109: Дзбан типу D21, орнаментований на шийці трьома врізними горизонтальними лініями, на тулубі – групами злегка скісних прокреслених ліній (по чотири), обернених вершинами до себе. Вінця заокруглені, дно не виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 13,5 см, R1 – 14,4 см, R2 – 10 см, R3 – 14,4 см, R4 – 5,7 см

риc. 10.110: Горщик типу P22a, орнаментований по всій поверхні горизонтальними жолобками. Вінця заокруглені, дно виділене у формі стопки. Домішка товченого каміння і кременю. H – 9 см, R1 – 9,5 см, R2 – 8,5 см, R3 – 9,1 см, R4 – 6 см

Курган 14 (риc. 10.111; Sulimirski 1968, Plan 13:3), Діаметр – 17 м, висота 60–70 см. У насипі на глибині 30 см виявлено три групи великих валунів (a, b, c) на віддалі бл. 2 м одна від одної. Глибше, на ділянці обмеженій цими трьома групами, зафіксовано специфічну кам’яну конструкцію. Певним чином, це був тип квадратної скрині, збудованої з малих валунів (e), викладених у 3–4 шари у два ряди, висота конструкції – 40 см над рівнем стародавнього горизонту. Збудована вздовж осей північний захід – південний схід, південний захід – північний схід, розмірами 1,2 м на 1,1 м. Дно, викладене кам’яним бруком (f), мало форму лійки i було заглиблене в материк на 50 см. З південного кута кам’яної конструкції формувався тип стіни, збудованої з малих валунів, викладених у два ряди, шириною 25 см, висотою 20 см, довжиною 80 см (d). В самій конструкції, довкола неї чи під нею не виявлено жодних артефактів.

риc. 10.111: Комарів. Оцифрований план кургану 14 (Sulimirski 1968, Plan 13:3)

Курган 15, Діаметр 16 м, висота 30 см, цілковито зруйнований оранкою. В орному шарі виявлено лише кілька кременів і керамічних уламків. Останні були частинами великої червоної посудини, виконаної з глиняної маси із домішкою жорстви і шамоту. Ця посудина могла бути подібного типу й розмірів, що й велика посудина з кургану 20.

Курган 16 (риc. 10.112; Sulimirski 1968, Plan 13:1). Належав до групи з трьох неолітичних поховань (№№ 17 i 18), локалізованих біля західної межі могильника, в лісі «Вузький триб», недалеко від межі з селом Мединя. Мав 12 м в діаметрі і 60 см висоти. На північний захід від центру кургану зафіксовано кладку майже повністю зотлілих дерев’яних колод або дощок (ймовірно, букових) (c), які лежали на стародавньому горизонті. Деревина вкривала ділянку, розміром 1,8 м на 70 см, орієнтовану по осі північний захід – південний схід. Довкола цього шару або під ним не виявлено жодних знахідок. Далі на північ, 2 м від центру, зафіксовано кальциновані людські кістки, які знаходилися у рештках двох вогнищ. Останні локалізовані у стародавньому горизонті, товщина 10–15 см, їх заповнення – змішані попіл, деревне вугілля і перепалений ґрунт, займали ділянку розмірами 130 см нa 30 см, орієнтовану по осі північний захід – південний схід (a). Не виявлено слідів стосу вогнища, у якому відбувалася кремація померлого. У східній купі кісток виявлено кремінний ніж, довжиною 10 см (b), а ще один ніж, довжиною 8 см, знаходився за 1 м на південний захід від могили у стародавньому горизонті (e). На південно-східному краю ділянки зі спаленими кістками знаходився кусок червоної випаленої глини діаметром 20 см (d).

риc. 10.112: Комарів. Оцифрований план кургану 16 (Sulimirski 1968, Plan 13:1)

Курган 17, Діаметр 16 м, висота 80 см. У центральній частині стародавнього горизонту залягало кілька грудок деревного вугілля. Ця ділянка мала розміри 2 на 1 м. На північ від неї виявлено крем’яний відщеп (a), а на захід від неї знаходилося велике крем’яне вістря, ймовірно, ніж або стилет довжиною 12 см (b). Обидва знаходилися в стародавньому горизонті.

Курган 18 (Sulimirski 1968, Plan 15:1), Діаметр 27 м, висота бл. 2,5 м. На вершині кургану знаходилися сліди вкопу, виконаного шукачами скарбів (g). На щастя, їм не вдалося досягнути поховальної камери. За 3 м на північний схід від центру, на глибині 60–80 см (у насипі) виявлено чотири крем’яні вістря, частина з яких була загострена; грудку деревного вугілля та невелику грудку червоної вохри (a). Могила була зафіксована у стародавньому горизонті на віддалі бл. 1 м на північний схід від центру (f). Це була неглибока яма, розмірами 1,6 м на 80 см, чотирикутна у плані, орієнтована по осі північний захід – південний схід, не глибша 25 см. У західному кутку знайдено кілька кальцинованих кісток, а ще кілька були розкидані у центрі ями разом з фрагментами деревного вугілля. У східному кутку могили зафіксований крем’яний наконечник, який виступав зі стінки ями (e). Ймовірно, це був наконечник палиці, яка використовувалася для копання ями. Крем’яне вістря, частково загострене, виявлено у західному кутку ями (b). На захід від могили, у стародавньому горизонті, на ділянці розміром 2 м на 1 м було розкидане деревне вугілля (d). Два метри на північний схід від могили виявлено кілька грудок вохри (c), які знаходилися у ґрунті насипу на глибині 1,2 м. Не зафіксовано жодної кераміки.

Курган 19. Був частиною більшої групи курганів, розташованих у центральній частині могильника. Мав діаметр 19 м і бл. 50 см висоти. Крем’яний ніж, довжиною 8,2 см (a) був знайдений 2 м на північний схід від центру, на глибині 30 см. Кілька невизначених уламків кераміки залягало у кількох місцях насипу на глибині 20–30 см. За 2,5 м на північний схід від центру на глибині 25 см зафіксована ділянка діаметром 1 м, вкрита дрібними грудками перепаленої глини, на якій залягали великі фрагменти посудини значних розмірів (b). Посудина була того ж типу, що й виявлена у кургані № 20, її стінки товщиною 16 мм, вкриті ангобом, мали червонуватий колір.

Курган 20 (риc. 10.113; Sulimirski 1968, Plan 14:3) Мав 18 м в діаметрі, 50 см висоти і дещо складну структуру. У насипі на глибині 15–20 см зафіксовано кілька крем’яних відщепів (a) i малі невизначені уламки кераміки (b). Стародавній горизонт з’являється на глибині 30 см від вершини кургану. За 3,3 м на північний захід від центру (f) виявлено грудки деревного вугілля, розкидані на цьому рівні, а під ним зафіксовано поховальну яму, вкопану у стародавній горизонт на глибину 40 см (70 см від вершини насипу). Тут з’явився шар майже повністю розкладених дерев’яних колод (f). Вони мали довжину 1,5 м, ширину 50 см і утворювали чотирикутник, орієнтований по осі північний захід – південний схід. Ймовірно, це була підлога гробу. На цій самій платформі були виявлені наступні предмети: біля східного краю знаходився циліндричний кубок з ручкою (f-2) (Sulimirski 1968, Fig. 29:8) або кухоль, біля якого лежала мала кам’яна бойова сокира довжиною 9,2 см (f-3) (Sulimirski 1968, Fig. 35:15). Біля посудини у напрямку західного краю, на платформі залягали кальциновані людські рештки, сконцентровані на ділянці довжиною бл. 70 см. У південно-східному кутку, але поза межами гробу, виявлено крем’яний наконечник стріли (f-1) (Sulimirski 1968, Plate 9:15).

На стародавньому горизонті, бл. 1,5 м на захід від описаної вище могили, відкрито ділянку діаметром 1 м, всередині якої підлога була тверда і червоного кольору: це було вогнище, з якого прибрано попіл і деревне вугілля. Всередині залягала дуже велика ваза (j) (Sulimirski 1968, Fig. 29:7) з рівними вінцями, з чотирма наліпленнями на тулубі, частково матовими стінками, червонуватого й подекуди чорного кольору, легко полірована, виконана з пісної глини, але крихка. Ця посудина була розбита на шматки.

На віддалі 2,5 м на південний схід від центру з’явилося скупчення каміння, складеного у два ряди (d), розмірами 1,6 м на 1 м. Нижній шар був вкопаний у стародавній горизонт, а верхній залягав 30 см над ним. Нижче зафіксовано кілька жмень деревного вугілля. За 1 м на південь виявлено ще одну групу каміння (g). Великі але плоскі валуни лежали близько один до одного, вузькими сторонами обернуті догори, утворюючи форму півмісяця довжиною 4 м і шириною 90 см по його західному боці, вигинаючись у напрямі східного кінця. Тут не виявленого нічого, крім каміння, лише ділянку випаленого ґрунту діаметром 50 см (h), на якому залягало деревне вугілля. Схожий об’єкт (i) був виявлений в половині дороги між описаним вище і тим, у якому зафіксована велика посудина (j).

риc. 10.113: Комарів. Оцифрований план кургану 20 (Sulimirski 1968, Plan 14:3)

Курган 21 (риc. 10.114; Sulimirski 1968, plan 14:1), Діаметр 16 м, висота 50 см. В різних місцях насипу знайдено кілька невизначених уламків кераміки та кремінних відщепів. За 3 м на північ від центру відкрито групу з п’яти великих валунів (d), які лежали всередині ділянки діаметром 1 м. Гріб (A) (сліди скелету відсутні) знаходився на північ від центру і на його межі вказували поховальні дари, залишені на стародавньому горизонті на глибині 40 см від вершини насипу. Поховальний інвентар: два орнаментовані кубки з ручками, один більший (a-1) (риc. 10.115; Sulimirski 1968, Plate 16:4) від іншого (a-2) (риc. 10.116; Sulimirski 1968, Plate 16:14), обидва мають на тулубі по чотири наліплення, оточені жолобками у формі півкіл; більший кубок мав порожню ніжку або обруч; неорнаментований кубок мав відігнуті вінця (a-4) (риc. 10.117; Sulimirski 1968, Plate 16:11); тюльпаноподібний горщик (a-3); крем’яний наконечник довжиною 2,5 см з випуклою основою (b) (Sulimirski 1968, Plate 9:18) виконаний зі світлокоричневого кременю, знайдений за 50 см на північний схід від групи описаного вище посуду; трохи деревного вугілля, розкиданого 50 см на схід від цієї групи.

риc. 10.114: Комарів. Оцифрований план кургану 21 (Sulimirski 1968, Plan 14:1)

риc. 10.115: Дзбан типу D21, на тулубі орнаментований наліпленими вузлами, зверху обведеними півкруглими врізними жолобками, між ними п’ять вертикальних ліній, злегка вигнутих. Вінця заокруглені, дно виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 16 см, R1 – 14 см, R2 – 12,6 см, R3 – 16,3 см, R4 – 7,2 см

риc. 10.116: Кубок типу K22, орнаментований довкола, на шийці – скісними відтисками, на тулубі – наліпленими вузлами, зверху обведеними трьома врізними півкруглими лініями. Вінця заокруглені, дно не виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 8,5 см, R1 – 9 см, R2 – 8,1 см, R3 – 10,3 см, R4 – 4,8 см

риc. 10.117: Горщик типу G112, деформований, неорнаментований. Вінця заокруглені, дно слабо виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 9 см, R1 – 8,5 см, R2 – 7,2 см, R3 – 9,3 см, R4 – 4 см

Курган 22. Діаметром 17 м, висотою 40 см. У насипі знайдено кілька невизначених керамічних уламків, а на стародавньому горизонті на глибині 30 см, бл. 50 см на північний захід від центру відкрито майже повністю знищену посудину (b), яка не збереглася.

Курган 23 (риc. 10.118; Sulimirski 1968, Plan 14:2), Діаметр 18 м, висота 50 см. У кількох місцях в насипі зафіксовано кілька дивних керамічних уламків і крем’яні відщепи. Бл. 1 м на південний схід від центру, на глибині 20 см відразу під орним шаром, знаходилося кістяне вістря довжиною 14,6 см (d). Два метри на південний захід від центру, на стародавньому горизонті зафіксоване незначне скупчення керамічних уламків (a) і грудка вохри, які залягали на глибині 24 см. Недалеко від цих знахідок на північний захід, зафіксовано наступне скупчення кераміки (b). Ці уламки належали до дуже великої зруйнованої посудини близької за типом до посудини з кургану 20 (j). Її стінки мали товщину 1 см, зовні – червонуватого кольору, всередині – чорного кольору; з великими декоративними наліпленнями, наявними на кількох керамічних уламках. На віддалі 3,5 м на північ від центру зафіксовано два тюльпаноподібні горщики (c-1, 2) (риc. 10.119; Sulimirski 1968, Plate 18:10), виявлені на глибині 40 см, найімовірніше в ямі; мабуть вони визначали межі могили. Обидва були дуже знищені і лише один ледве вдалося реконструювати.

риc. 10.118: Курган. Оцифрований план кургану 23 (Sulimirski 1968, Plan 14:2)

риc. 10.119: Горщик типу G112, неорнаментований. Вінця потовщені, заокруглені, дно не виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 21 см, R1 – 17,5 см, R2 – 15,2 см, R3 – 17 см, R4 – 10 см

Курган 24. Насип був дуже зруйнований ще за кілька років до досліджень і ґрунт з цього насипу був використаний для вирівнювання нерівностей навколишньої території. Було досліджено рештки кургану і виявлено у ньому кілька крем’яних відщепів та крем’яну сокирку (Sulimirski 1968, ryc. 18:10), які, ймовірно, були переміщені з їх справжнього місця залягання. Сокирка, довжиною 7,8 см, була якісно виконана з чорного кременю, чотирикутна в перерізі.

Курган 25. Належав до групи з двох насипів, розташованих на захід від описаних вище. Мав 20 м в діаметрі і 50 см висоти. На глибині 40 см, на стародавньому горизонті, відкрито кілька крем’яних пластин (деякі з них були оброблені), крем’яні відщепи і кілька невизначених керамічних уламків, всі розкидані по поверхні насипу. Не виявлено слідів скелету або поховальної ями, але місце розташування могили було означене цілком знищеною посудиною, кубком (a) або горщиком, які знаходилися на стародавньому горизонті за 1 м на північний схід від центру і були зруйновані; та кам’яною бойовою сокирою, зафіксованою на тому ж рівні, недалеко від центру, на відділі 1 м від посудини. Сокира, довжиною 10 см, виконана з нижньої партії типової сокири фатьянівського типу, з цілком новим отвором, виконаним після руйнування первинної сокири.

Курган 26. Мав діаметр 19 м, висоту 60 см і належав до тієї ж групи, що й описаний вище. За 1 м на північний захід від центру, на глибині 50 см, на стародавньому горизонті знаходився перепалений шматок колоди, довжиною 50–60 см, орієнтований по осі південний захід – північний схід. Поруч, 15 см вище, виявлено одинокий керамічний уламок (a-2), ще один знаходився 3,5 м на захід від центру (a-1). Обидва уламки були неолітичні, виконані з відмуленої пісної глини, зовні червоні, проте маса була темного або чорного кольору.

Курган 27 (риc. 10.120) Належав до більшої групи курганів, описаних перед двома попередніми курганами. Мав 16 м в діаметрі і 40 см висоти. В кількох місцях насипу і нижче – у стародавньому горизонті, було виявлено кілька невизначених керамічних уламків та малі крем’яні відщепи. На віддалі бл. 3 м на північ від центру, на глибині 45–50 см зафіксовано ділянку розмірами 5 м на 1 м, орієнтовану по осі захід – схід, на якій залягала червонувата випалена глина змішана з деревним вугіллям. Обидва кінці цієї ділянки (a, b) діаметром по 1 м, мали значно більший вміст деревного вугілля; у східній частині виявлено один керамічний уламок (a). Уламок належав до посудини червонуватого кольору з гладкою поверхнею.

На віддалі бл. 1 м на південний схід від центру в неглибокій ямі зафіксовано тюльпаноподібний горщик (c) (риc. 10.121; Sulimirski 1968, Plate 18:14) оздоблений дев’ятьма паралельними жолобками в області шийки. Всередині цієї посудини знаходився плоский валун довжиною 16,5 см, шириною 9,5 см, товщиною 2,5 см з плоским кінцем. Нагадував крем’яну сокирку і, мабуть, був обраний завдяки своїй формі. На віддалі 25 см на південь від посудини на стародавньому горизонті знаходився великий камінь, довжиною 25 см, шириною 12 см, майже квадратний в перерізі, зі зрізаними стінками, у формі бруківки.

риc. 10.120: Комарів. Оцифрований план кургану 27 (неопублікований план з архіву проф. Тадеуша Сулімірского). З архіву Інституту Археології і Етнології ПАН в Кракові. За надані матеріали дякуємо проф. Яну Махніку і д-ру Павлу Ярошу.

риc. 10.121: Горщик типу P22, на шийці і тулубі орнаментований десятьма горизонтальними прокресленими лініями. Вінця потовщені, зрізані рівно, дно не виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 25,5 см, R1 – 21,6 см, R2 – 19 см, R3 – 21,4 см, R4 – 10 см

Курган 28 (риc. 10.122; Sulimirski 1968, Plan 15:2) Є частиною іншої курганної групи. Мав 14 м в діаметрі, 30 см висоти і був сильно розораний. Знаходився на північному схилі узгір’я. В насипі або у стародавньому горизонті, головним чином у північно-східній частині кургану, було виявлено кілька невизначених керамічних уламків та крем’яний відщеп. В одному місці знаходилося кілька уламків кераміки (a) з однієї великої посудини. На глибині 15–20 см, дещо вище над стародавнім горизонтом, недалеко від північного і північно-східного краю досліджуваної ділянки виявлено плями, діаметром 1 м, заповнені попелом i грудками деревного вугілля. Під плямами зафіксований циліндричний кубок (d) (риc. 10.123; Sulimirski 1968, Fig. 28:11) який знаходився в ямі, заглибленій на 35 см в стародавній горизонт (70 см від вершини насипу). Бл. 2 м на північний схід від центру, на глибині бл. 70 см знайдено дві посудини: одна з них – дуже велика ваза (b), частково пошкоджена, з плоскими вінцями і наліпним валиком під ними (риc. 10.124:1; Sulimirski 1968, Fig. 28:8), кераміка, зафіксована у цьому місці, походила з цієї посудини; інша посудина – це неорнаментований кубок (c) (риc. 10.125).

У центрі зафіксовано два поховання, обидва – у стародавньому горизонті, межі яких фіксував посуд, складений по кутах. Гріб I знаходився бл. 1 м на південний схід від центру, мав форму чотирикутника розмірами 2 м на 1 м, орієнтований по осі північний схід – південний захід. У північній частині знаходився неорнаментований горщик (f); у східному куті гробу стояли дві орнаментовані миски (e) (Sulimirski 1968, Fig. 28:9), одна з яких була розчавлена і знищена (e-2). У південно-західному куті була зафіксована золота сережка довжиною 3,5 см (риc. 10.126; Sulimirski 1968, риc. 26:11) яка мала сліди ремонту, та розчавлена посудина (риc. 10.127). Гріб II розташовувався паралельно до першого на віддалі бл. 6 м, мав розміри 2 м на 1 м. У південному куті знаходилася неорнаментована миска (h) (риc. 10.128). У східному куті був овальний в перерізі кубок (i) (риc. 10.129; Sulimirski 1968, Fig. 28:10). стінки якого були орнаментовані горизонтальними і вертикальними лініями. Посудина з північного кута – це ваза з двома ручками (j) (риc. 10.124:3); Sulimirski 1968, Plate 17:13) орнаментована горизонтальними лініями на шийці і заштрихованими трикутниками у верхній частині тулуба.

риc. 10.122: Комарів. Оцифрований план кургану 28 (Sulimirski 1968, Plan 15:2)

риc. 10.123: Кубок типу P1, під вінцями і на денці орнаментований чотирма горизонтальними прокресленими лініями, в ділянці тулуба – групами прокреслених похилих ліній (по шість). Вінця зрізані рівно, дно не виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 10 см, R1 – 10,3 см, R3 – 10 см, R4 – 7,5 см

риc. 10.124: 1 – горщик?, збережений фрагментарно, на шийці орнаментований двома горизонтальними наліпними валиками. Вінця потовщені, заокруглені. R1 – 21,5 см; 2 – ваза типу W22, довкола під вінцем орнаментована ламаними лініями, на шийці і тулубі – сімома горизонтальними врізними лініями до найнижчої з них прилягають короткі вертикальні відтиски. Вінця заокруглені, дно не виділене. H1 – 9 см, R1 – 12,2 см, R2 – 11,3 см, R3 – 13,3 см, R4 – 5,5 см; 3 – ваза типу W22a (зі стрічкоподібними ручками), під вінцями орнаментована двома горизонтальними врізними лініями, нижче – вертикальними відтисками, на тулубі – двома прокресленими горизонтальними лініями і трикутниками, заштрихованими горизонтальними лініями. Вінця заокруглені, дно не виділене. H1 – 21,5 см, R1 – 25,5 см, R2 – 23,4 см, R3 – 30,5 см, R4 – 11,9 см; 4 – горщик типу P1, неорнаментований. Вінця потовщені, заокруглені, дно не виділене. H1 – 17 см, R1 – 22 см, R4 – 10,7 см

риc. 10.125: Кубок типу P1, неорнаментований. Вінця заокруглені, дно слабо виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 9 см, R1 – 8,5 см, R4 – 4,5 см

риc. 10.126: Золота півдвіска з бляшки, виконана з кількох частин і скріплена проволокою; фрагментована. Розміри: 3,5 см × 3,2 см

риc. 10.127: Ваза типу W11, неорнаментована. Вінця зрізані рівно, дно не виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 12 см, R1 – 14,5 см, R2 – 14,4 см, R3 – 17 см, R4 – 8,8 см

риc. 10.128: Горщик типу P1, неорнаментований. Вінця заокруглені, дно не виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 11,7 см, R1 – 15,9 см, R4 – 7,8 см

риc. 10.129: Кубок типу P11, збережений частково; на тулубі орнаментований скісними прокресленими лініями групами по шість, які ймовірно утворюють ламані лінії, біля денця – чотирма горизонтальними врізними лініями. Домішка товченого каміння і кременю. H – 9,7 см, R1 – 10 см, R4 – 7 см

Курган 29 (Sulimirski 1968, Plan 15:3). Мав 16 м в діаметрі, 45 см висоти і був розораний. У кількох місцях на стародавньому горизонті зафіксовані невизначені уламки кераміки і крем’яні відщепи; бл. 2 м на північ від центру знаходилася невелика посудина (a), яка була розчавлена.

Курган 30 (Sulimirski 1968, Plan 16:3). Локалізований на полі, розташованому на невисокому узгір’ї близько від села, поза межами головного могильника. Мав 14 м в діаметрі і 80 см висоти. У центральній частині насипу відразу під орним шаром виявлено грудки деревного вугілля. Південніше від центру, на глибині 50–70 см, виявлено спалені дерев’яні колоди або жердини, які утворювали вогнище. Складені одна на одній вкривали ділянку розмірами 4 м на 2 м і загалом були орієнтовані по осі південний захід – північний схід (a). У кількох місцях на різних глибинах зафіксовані невизначені керамічні уламки, однозначно – неолітичні.

Курган 31 (Sulimirski 1968, Plan 17:2) Розташований у західній частині могильника, в ділянці лісу «Малиниська» і разом з курганом № 55 утворював одну групу. Мав 16 м в діаметрі і 1 м висоти. У центральній частині кургану на стародавньому горизонті були виявлені три уламки кераміки. Бл. 1,5 м на південний схід від центру, всередині ділянки розмірами 1,5 м × 1 м, на стародавньому горизонті було зафіксовано деревне вугілля, яке залягало тонким нерівномірним шаром. У східній частині цієї ділянки стояли дві посудини, а біля південно-західного кута лежав крем’яний вкладиш довжиною 5,5 см, пошкоджений вогнем. Одна з посудин – це туринська амфора (a-1), розбита на дрібні частини, більшість з яких була цілком знищена. Амфора була виконана з відмученої пісної глини і була дуже слабо випалена, дуже крихка, тому її відтворення було неможливим. Інша посудина – це глечик (a-2) (Sulimirski 1968, Fig. 9:2), виконаний з вимученої пісної глини, також крихкий. Обидві посудини стояли на рівні трохи нижчому від шару з деревним вугіллям. Це було місце поховання, але не було виявлено слідів скелету.

Курган 32 (Sulimirski 1968, Plan 18). Третина кургану була зруйнована під час прокладання лісової дороги. Мав 20 м в діаметрі, 1,8 м висоти. Курган був частиною групи з трьох курганів (№№ 33 i 34), знаходився в ділянці лісу «Мала Соснина».

На глибині 70–90 см виявлено невизначені уламки кераміки, крем’яний відщеп і грудки деревного вугілля, розкидані головно довкола центру насипу. За 2 м на захід від центру (b) знайдено верхню частину зламаного молота, довжиною 7 см, чотирикутного у перерізі, виконаного з кремнієвого сланцю (Sulimirski 1968, Fig. 16:24).

Більше артефактів було виявлено на глибині від 1,4 м до 1,6 м. Невизначені уламки кераміки були розпорошені по всьому стародавньому горизонті, а в багатьох місцях знаходилися дрібні крем’яні відщепи і фрагменти зламаних вкладишів; серед останніх залягали рештки вістря сокири. На північний захід від центру виявлено ділянку розмірами 2 м × 1 м, густо вкриту розкиданим вугіллям (I), a інша схожа ділянка, дещо більших розмірів – 2,5 м × 1 м (II), знаходилася за 2,5 м на північний схід від центру. Обидві ділянки були орієнтовані по осі північний захід – південний схід. На першій ділянці виявлено два керамічні уламки. Ці великі плями деревного вугілля визначають ймовірні місця захоронень, але слідів скелетів не виявлено. На віддалі бл. 2 м від другої плями, на краю зруйнованої частини насипу, виявлено дві малі знищені посудини (a), які залягали на глибині 14 см. Обидві посудини – неорнаментовані кубки, виконані з пісної глини, недостатньо випалені, крихкі; обидва були зруйновані.

Курган 33 (риc. 10.130; Sulimirski 1968, plan 17:1), Діаметр 18 м, висота бл. 1,5 м, розташований недалеко від попереднього. На глибині 25 см під лісовою підстилкою зафіксовано кілька невеликих керамічних уламків і крем’яних відщепів, які були розкидані по насипу. У центрі насипу, в його східній частині (?) виявлено пляму червонуватого перепаленого ґрунту, яка мала форму овалу, розмірами 5 м на 4 м, і була орієнтована по осі північ – південь. У найглибшому місці мала товщину 24 см, та бл. 50 см – ближче до центру. Червонуватий ґрунт був змішаний з попелом, вугіллям, а у центральній частині зафіксовані кальциновані людські кістки. Під цим шаром залягала група з восьми посудин, складених на ділянці розмірами 2,5 м на 1,5 м, орієнтованій по осі NNW–SSE (посудини I–IX, XI). Серед посудин був тюльпаноподібний горщик (риc. 10.131; Sulimirski 1968, Plate 21:12), миски (риc. 10.132; Sulimirski 1968, Plate 21:15) i два кубки з високими i витягнутими ручками (риc. 10.133, 10.134; Sulimirski 1968, Plate 21:14, 16), типовими для ранньої епохи заліза. На уламках розбитої посудини (урни) (IV/IX) лежало багато кальцинованих кісток, які також були розкидані довкола; серед них зафіксовано дві світлозелені скляні намистинки діаметром 9,5 мм і три бурштинові намистинки, дві з яких не мали отворів (риc. 10.135; Sulimirski 1968, Plate 21:13). Тюльпаноподібні посудини та кілька інших, а також скляні намистинки були деформовані під дією вогню. Всередині цієї ділянки виявлено два невеликих скупчення дрібних і крихких уламків (F, G). Бл. 1,5 м на захід від цієї групи лежала ще одна розчавлена посудина (x), яка не збереглася. Нижче зафіксовано зламане крем’яне вістря.

На глибині від 80 см до 1,1 м на стародавньому горизонті зафіксовано багато уламків кераміки, кременю та кілька оброблених крем’яних вкладишів, розкиданих по всій поверхні під курганом. Вугілля також було розкидане, але переважно у північній частині ділянки. Окремі кремені і кераміка залягали трохи глибше, інколи сягаючи глибини 1,2 м від вершини кургану. На цій глибині був зафіксований крем’яний ніж (c), який знаходився за 3 м на північний схід від центру.

Посудини з центральної групи за формою і типом виконання були характерними для ранньої епохи заліза; посудина «x» виявлена поза межами цієї групи, була ймовірно тюльпаноподібної форми і виконана іншим способом, типова для комарівської культури; мала характерну поверхню. Схоже на те, що поховання з епохи заліза було вторинним, яке зруйнувало оригінальне поховання з епохи бронзи (Комарів) або пізнього неоліту.

риc. 10.130: Комарів. Оцифрований план кургану 33 (Sulimirski 1968, Plan 17:1)

риc. 10.131: Горщик типу G112, неорнаментований, деформований під впливом температури. Вінця заокруглені, дно виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 25,2 см, R1 – 24,7 см, R2 – 22,8 см, R3 – 24,5 см, R4 – 10 см

риc. 10.132: Миска типу M21a, неорнаментована. Вінця загострені, загнуті всередину, дно слабо виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 8,5 см R1 – 18,5 см, R3 – 21,4 см, R4 – 10,7 см

риc. 10.133: Кубок типу K22a, неорнаментований. Вінця заокруглені, дно не виділене, ручка стрічкоподібна типу ansa lunata. Домішка товченого каміння і кременю. H – 11 см (з ручкою), 9 см (без ручки), R1 – 8,5 см, R3 – 11,5 см, R4 – 7,3 см

риc. 10.134: Кубок типу K22a, неорнаментований. Вінця заокруглені, дно не виділене, ручка стрічкоподібна типу ansa lunata. Домішка товченого каміння і кременю. H – 7 см (без ручки), 13 см (з ручкою), R1 – 13 см, R4 – 9,4 см

риc. 10.135: 1 – дві скляні намистини (бісерини) світло-зеленого кольору, круглої форми в плані, циліндричні в перерізі, з отвором, діаметр 0,95 см; 2 – три бурштинові намистини (бісерини), плоскі, дві – з отворами, круглі в плані, діаметром 0,8 см i 0,9 см; третя – овальна, без отвору, 1,3 см × 0,9 см

Курган 34 (риc. 10.136, риc. VIII.142; Sulimirski 1968, Plan 19:2). Мав 14 м в діаметрі, 60 см висоти. Під шаром лісового гумусу на глибині 20 см зафіксовано багато невизначених уламків кераміки, крем’яних відщепів i кілька знищених оброблених вістер. На цій же глибині у центрі насипу на ділянці діаметром 1,5 м виявлено скупчення кальцинованих кісток (d). Багато уламків належало до щонайменше чотирьох або п’яти посудин: миски або глибокої посудини з увігнутими вінцями, великої кулястої посудини, однієї або двох мисок з відігнутими вінцями i великої посудини темного кольору з канелюровим орнаментом. Всі уламки були знищені вогнем, багато з них були деформовані. Ймовірно, це було вторинне тілопальне поховання.

На глибині 70 см, під похованням, зафіксовано шість розколотих валунів довжиною 20–60 см, складених на поверхні 1,5 м2. Вздовж її східної стінки знаходилися три посудини в одному ряду (II-III, IV, VII), миска (риc. 10.138; Sulimirski 1968, Fig. 31:8), горщик та кубок; всі – розчавлені. Бл. 1 м на схід від них вертикально стояла велика глибока посудина (I) з увігнутими вінцями. Також на цій поверхні зафіксовано три неглибокі ями, заповнені вугіллям, a у північно-східному куті цієї ділянки лежав крем’яний наконечник (s) з відламаним кінчиком (Sulimirski 1968, Plate 9:16). Це було місце основного поховання (A), орієнтованого по осі північний захід – південний схід, але не було виявлено слідів скелету.

За 2 м на північний захід від цього гробу зафіксовано наступне поховання (B). Воно було зазначене схожими валунами, складеними у три ряди, на ділянці площею 2 м2. На захід від нього зафіксовано неглибоку яму з трьома посудинами в її південній частині: горщик (риc. 10.139; Sulimirski 1968, Plate 16:3), циліндричний кубок (Sulimirski 1968, Plate 16:12), обидва оздоблені та орнаментовану миску з відігнутими вінцями, яка не збереглася (V, VI, VIII). Це був типовий посуд для періоду від ранньої до середньої епохи бронзи. Слідів скелету не виявлено.

На стародавньому горизонті на глибині 60–70 см було розкидано багато уламків кераміки і кременю. Фрагмент пошкодженого краю крем’яної бойової сокири разом з кількома розкиданими валунами були виявлені на схід від гробу А.

риc. 10.136: Комарів. Оцифрований план кургану 34 (Sulimirski 1968, Plan 19:2)

риc. 10.137: Комарів, курган 34 в процесі досліджень (неопублікована світлина з архіву проф. Тадеуша Сулімірского). З архіву Інституту Археології і Етнології ПАН в Кракові. За надані матеріали дякуємо проф. Яну Махніку і д-ру Павлу Ярошу.

риc. 10.138: Ваза типу W22, збережена частково, на шийці орнаментована двома горизонтальними прокресленими лініями, під ними, на тулубі – скісними лініями. Вінця заокруглені, дно слабо виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 13,2 см, R1 – 16,5 см, R2 – 15,7 см, R3 – 18,4 см, R4 – 8,5 см

риc. 10.139: Горщик типу P22, під вінцями орнаментований клиноподібними вертикальними відтисками, на шийці – п’ятьма горизонтальними врізними лініями, під ними на тулубі – трикутниками, заштрихованими скісними лініями, між якими знаходяться наліплені вузли. Вінця зрізані рівно, дно слабо виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 10,5 см, R1 – 11 см, R2 – 10,8 см, R3 – 11,4 см, R4 – 7 см

Курган 35 (Sulimirski 1968, Plan 22:3), Діаметр 16 м, висота 60 см. На віддалі 4,5 м на південний схід від центру кургану відразу під лісовою підстилкою, на глибині 20 см знаходився неорнаментований широкий глечик або миска (a). Поруч на глибині 90 см знаходився розбитий валун (f), вкладений до невеликої ями, викопаної в стародавньому горизонті.

За 2 м на схід від центру і 3 м південь від центру виявлено грудки деревного вугілля товщиною 1 см та куски перепаленої глини (d). 4,5 м на північ від центру знаходилася яма (B) діаметром 50 см, вкопана на 10–20 см у стародавній горизонт, заповнена перепаленою глиною, попелом і вугіллям. У наступній невеликій ямі (c), розташованій 2 м на захід від центру, знайдено грудку вохри. За 3,5 м на північний схід від центру, на осі північний захід – південний схід, на стародавньому горизонті лежала спалена дерев’яна колода довжиною 2,5 м, шириною 40–60 см (e).

Курган 36 (риc. 10.140, риc. VIII.146; Sulimirski 1968, Plan 22:2), Діаметр 16 м, висота 50–60 см. За 1,5 м на південний схід від центру кургану відразу під лісовою підстилкою, на глибині 20 см виявлено валун (c). Він позначав місце поховання на стародавньому горизонті на глибині бл. 50–60 см. На західному краю поховання 1 м на північний схід від центру насипу лежала орнаментована миска (b) (риc. 10.142; Sulimirski 1968, Plate 17:5), а близько від неї, але трохи вище (40 см від вершини кургану) знаходився покладений догори дном кубок у формі клепсидри (a) (риc. 10.143; Sulimirski 1968, Plate 18:19). Посудини ймовірно стояли біля голови, а інший бік гробу був позначений великою плямою вугілля і червоної вохри (d) потужністю 10 см, яка розтягнулася на 1,5–2 м від обох посудин; але слідів скелету не виявлено.

На всій поверхні стародавнього горизонту, вкритій насипом, а особливо в її південно-східній частині (d) були розкидані дуже дрібні фрагменти перепаленої глини. За 4 м на захід від центру лежали невеликі використані кремені.

риc. 10.140: Комарів. Оцифрований план кургану 36 (Sulimirski 1968, Plan 22:2)

риc. 10.141: Комарів, курган 36 в процесі досліджень (неопублікована світлина з архіву проф. Тадеуша Сулімірского). З архіву Інституту Археології і Етнології ПАН в Кракові. За надані матеріали дякуємо проф. Яну Махніку і д-ру Павлу Ярошу.

риc. 10.142: Ваза типу W11, довкола під вінцями орнаментована горизонтальною врізною лінією i прилягаючими до неї врізними, заштрихованими скісними лініями, трикутниками; на тулубі – мотив драбинки з прилягаючими до неї врізними, заштрихованими скісними лініями, трикутниками. Вінця зрізані навкіс всередину, дно слабо виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 14,5 см, R1 – 18,2 см, R2 – 17,5 см, R3 – 21 см, R4 – 8 см

риc. 10.143: Кубок типу P1a (клепсидроподібний), неорнаментований. Вінця заокруглені, дно не виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 8 см, R1 – 8,7 см, R2 – 5 см, R4 – 7 см

Курган 37 (риc. 10.144; Sulimirski 1968, Plan 20), Діаметр 16 м, висота 2,5 м. На глибині 40–60 см від вершини насипу у його центральній частині зафіксовано розкидане деревне вугілля, фрагменти перепаленої глини і попіл. Загалом вони залягали на ділянці розмірами 5 м × 3 м, орієнтованій по осі північ – південь. Концентрувалися біля країв цієї ділянки. Там також були виявлені окремі кальциновані людські кістки, вони утворювали три великі скупчення (I, II, III) вздовж східного боку ділянки; скупчення займали 2 м довжини і кожне мало 50 см в діаметрі. Два з них були дещо глибшими, що свідчить про те, що кістки були зметені в невеликі ями глибиною 30–40 см. У північній частині цієї ділянки за 1 м на північ від центру зафіксоване найбільше скупчення кальцинованих кісток (V): розміри – 1 м довжини і бл. 50 см ширини, майже повністю складалося з тваринних кісток.

На віддалі 4 м на схід від центру кургану на глибині 1 м зафіксовано наступне скупчення кальцинованих кісток (IV), яке мало 50 см в діаметрі. Біля нього лежав невеликий крем’яний наконечник (g) (Sulimirski 1968, Plate 9:27).

На віддалі 7 м на північ від центру кургану, на глибині 1,40 м від вершини насипу та власне на глибині 40 см виявлено крем’яну сокиру довжиною 10,5 см (a) невизначеної форми в перерізі (Sulimirski 1968, Fig. 16:27), хоча її певним чином можна окреслити як овальну. За 6 м на південний захід від центру, на тій же глибині залягав крем’яний ніж, а недалеко від нього була яма, глибиною 1,6 м від вершини кургану (f), заповнена вугіллям. Крем’яні відщепи і кілька оброблених наконечників залягали на глибині 1,5–1,9 м довкола краю насипу. Різні глибини, на яких зафіксовані знахідки, а також плани насипу, виконані д-ром Я. Грабовским (J. Grabowski), свідчать про те, що курган був насипаний на невисокому природному пагорбі. У першій фазі насипано невисокий курган, діаметром не більше 8 м, ґрунт для його насипання брали з навколишньої території. На ньому був викладений стос, на якому були складені тіла принаймні трьох осіб, а в його північній частині були складені тваринні рештки. Після кремації кальциновані кістки були зметені до різних місць, в яких пізніше були виявлені їх скупчення, і насипано більший курган, який вкривав усю ділянку. Це пояснює кремені і сокиру на краю насипу, які були складені на нижчому рівні: ґрунт з цієї ділянки був використаний до насипання першого кургану.

Поховання ймовірно датується ранньою епохою заліза, але відсутність поховального інвентарю не дає змоги підтвердити таке датування. Сокира та крем’яні вкладиші могли походити з більш раннього поховання, яке було зруйноване під час насипання кургану над кремаційним похованням. Можливо перший, нижчий насип, на якому був складений стос, був частиною неолітичного поховання. Про це свідчать докази, виявлені в ході досліджень наступного поховання 38, розташованого за 30 м на північний схід.

риc. 10.144: Комарів. Оцифрований план кургану 37 (Sulimirski 1968, Plan 20)

Курган 38 (Sulimirski 1968, Plan 21), Діаметр 18 м, висота 2 м. У центрі, на глибині від 0,8–1 м виявлено ділянку діаметром 4 м (а), в центрі якої було розкидане вугілля, перепалена глина і попіл. На цьому ж рівні зафіксовано крем’яний відщеп, кілька невизначених керамічних уламків, які належали до великої червонуватої посудини з врізним орнаментом. За 3 м на південь від центру або 1 м на південь від описаної вище ділянки на глибині 70 см, знаходилося невелике скупчення (діаметром 50 см) кальцинованих людських кісток (g).

На глибині 2 м, за 4 м на схід від центру виявлено наступні предмети, які лежали близько один до одного, ймовірно у неглибокій могилі, орієнтованій по осі північний захід – південний схід (?): дві крем’яні сокири (c, d) (Sulimirski 1968, Fig. 15:12, 16:10), довжиною 8,5 см i 8 см, одна – у формі чотирикутника в перерізі, інша в перерізі овальна (гібридного типу); крем’яний наконечник довжиною 2 см (e), можливо від стріли; орнаментована миска або широкий горщик (a). За 1 м на північний захід від них знаходилася добре відполірована бойова сокира (b), виконана з зеленуватого каменю, довжиною 12 см, типу y-1 (східноєвропейський) (Sulimirski 1968, Fig. 13:8). Ці предмети найімовірніше позначали місце поховання, скелет з якого цілковито розклався (Sulimirski 1968, Plate 2:4). На глибині 160–180 см, ймовірно, на материку, було розкидано кілька кременів та грудки деревного вугілля.

Неолітичне поховання було первинним похованням; його насип був повторно використаний і піднятий тілопальним похованням пізнішого часу, найімовірніше, ранньої епохи заліза.

Курган 39 (Sulimirski 1968, Plan 19:1). Був частиною групи з чотирьох насипів (№№ 40, 42 i 57). Мав 14–15 м в діаметрі і 1,4 м висоти, a в його південно-східній частині були сліди окопу часів Першої світової війни.

У північній частині насипу зафіксовано кілька крем’яних відщепів. У центрі на стародавньому горизонті на глибині 1,2 м виявлено місце поховання. Ймовірно гріб був орієнтований по осі північ – південь. Його південний край визначали майже повністю зотлілі дерев’яні колоди, сліди яких були досить помітні, довжиною 75 см, лежали по осі захід – схід. У північній частині поховання недалеко від східного кута, стояла орнаментована миска (або широкий горщик) (a) (Sulimirski 1968, Plate 6:4), а біля його західного боку виявлено чотири наконечники від стріл (f) (Sulimirski 1968, Plate 9:17, 23, 24, 26), один – зі зламаним кінчиком та загострений крем’яний ніж, довжиною 11 см (g). Недалеко від наконечників лежали дві глиняні трубочки (e-1, e-2) (Sulimirski 1968, Fig. 12:8), одна довжиною 6,8 см, друга – трохи довша. На північ від них вздовж західної стінки ймовірної могили виявлено верхню частину бойової сокири типу y-2, довжиною 7 см, виконаної з зеленуватого каменю, добре відполірованої, з відсутнім вістрям (d), а дещо далі лежав більший уламок кременю, який формою і розміром нагадував сокиру, довжиною 9,5 см (c), з обухом.

На цій же глибині за 3,5 м на захід від центру і 4 м на південний схід від нього виявлено плями діаметром 50 см і 1 м, на яких було розкидане деревне вугілля, а в кількох місцях зафіксовано крем’яні відщепи.

Курган 41. Знаходився на полі, яке називалося «Лунів», за 1,5 км на південь від могильника, у нижній частині пагорбів, ближче до села. Мав 12 м в діаметрі, 30 см висоти і був розораний. У ньому нічого не виявлено.

Курган 42 (Sulimirski 1968, Plan 23:3). Один з групи, описаної вище, майже повністю зруйнований оранкою; перекопано лише його центральну частину, діаметром 6 м.

Могила була виявлена в центрі (а). Це неглибока яма непорушена оранкою. Вздовж її східної стінки від південного заходу до північного сходу на глибині 80 см виявлена майже повністю зітліла дерев’яна колода довжиною 2 м (b). На південному краю могили виявлено дуже короткий кусок перпендикулярної колоди. На захід від довгої колоди, на могилі лежала крем’яна сокира (Sulimirski 1968, Fig. 16:19), довжиною 9,5 см, майже чотирикутна в перерізі, добре відполірована (d); великий крем’яний відщеп зі слідами обробки, ймовірно – ніж (e), довжиною 9 см та крем’яний відщеп (c). На південний захід від могили, 20 см вище над нею виявлено скупчення вугілля (a) діаметром бл. 50 см.

Курган 43. Знаходився на полі «Кречківка» на віддалі бл. 100 м на захід від насипу № 41. Зруйнований оранкою. Повністю досліджений д-ром Я. Пастернаком у 1935 р. Його опис могили був поданий в моїй праці про комарівську культуру; вона була втрачена під час ІІ Світової війни разом з машинописом.

Згідно з чернеткою, яка вціліла, випливає, що з поховання добуто дванадцять посудин. Під орним шаром на глибині 25–30 см та на всій дослідженій ділянці виявлено добре помітні сліди великого стосу: ґрунт на глибину кількох сантиметрів мав червонуватий колір, вище залягало деревне вугілля, грудки червоної глини та попіл. Посудини, згадані вище, стояли групами біля центру, займаючи ділянку діаметром 1,5 м.

У цій могилі містився лише фрагмент великої урни типу Вілланова (1). Поверхня посудини була вигладжена але не полірована і була трохи світліша всередині. В могилі виявлені кальциновані кістки, серед яких була половинка невеликого залізного кільця, вкритого іржею. Біля урни стояла велика дуже знищена посудина (2), з низько загнутими вінцями, світло-сірого кольору. Біля неї стояла менша миска (30), з якої збереглася лише нижня частина або миска (4) з загнутими вінцями (риc. 10.145), оточена багатьма кальцинованими кістками. У цьому ж місці була виявлена серповидна крем’яна пилка або ніж, сильно пошкоджена вогнем. За 50 см від останньої посудини стояли два кубки з ручками (5, 6) (риc. 10.146, риc. VIII.152) обидва червонуватого кольору, один мав овальний профіль з високою ручкою. На віддалі 50 см у наступному куті стояла велика посудина (7) схожого розміру і форми з посудиною «4»; поруч виявлено два кубки з ручками (8, 9) (риc. 10.148); один мав високо підняту ручку. Недалеко від цих посудин назовні знаходилося денце, заповнене ґрунтом, вугіллям та кількома грудками сильно випаленої глини. Між цією групою посудин і урною «1» стояла ще одна урна (10), овальної форми, червонуватого кольору, з легко відігнутими вінцями, з чотирма наліпленнями на тулубі (риc. 10.149). Всередині були кальциновані кістки. Розташування двох інших посудин, миски середнього розміру з легко відігнутими вінцями (11) та схожої, але більшої посудини (12) не зафіксоване. Обидві посудини були знищені оранкою, a уламки розтягнуті по поверхні.

Під час оранки в 1913 р. у цьому насипі був виявлений «темний» ймовірно коричневий предмет. Нажаль, він не зберігся. Це поховання було датоване ранньою епохою заліза.

риc. 10.145: Миска типу M21a, неорнаментована. Вінця заокруглені, дно виділене у формі стопки. Домішка товченого каміння і кременю. H – 12 см, R1 – 28 см, R3 – 29,5 см, R4 – 11,8 см

риc. 10.146: Кубок типу K21a, неорнаментований. Вінця заокруглені, дно слабо виділене, ручка стрічкоподібна типу ansa lunata. Домішка товченого каміння і кременю. H – 10,2 см (без ручки), 12,3 см (з ручкою), R1 – 10 см, R2 – 9,5 см, R3 – 11,5 см, R4 – 7,5 см

риc. 10.147: Кубок типу K21a, неорнаментований. Вінця заокруглені, дно не виділене, ручка стрічкоподібна типу ansa lunata. Домішка товченого каміння і кременю. H – 10 см (без ручки), 13,3 см (з ручкою), R1 – 10,8 см, R2 – 10,5 см, R3 – 13,5 см, R4 – 9,5 см

риc. 10.148: Кубок типу K21a, неорнаментований. Вінця заокруглені, дно не виділене, ручка стрічкоподібна типу ansa lunata. Домішка товченого каміння і кременю. H – 8,8 см (без ручки), 9,8 см (з ручкою), R1 – 9,5 см, R2 – 9 см, R3 – 11,2 см, R4 – 6,5 см

риc. 10.149: Амфора без ручок типу A211a, з циліндричною шийкою, на тулубі орнаментована чотирма наліпними трапецієвидними в перерізі вузлами. Вінця заокруглені, дно слабо виділене. H – 29,6 см, R1 – 13 см, R2 – 11,8 см, R3 – 24,9 см, R4 – 12,2 см

Курган 44 (Sulimirski 1968, Plan 23:2). Діаметр 19 м, висота 40 см, зруйнований глибокою оранкою настільки сильно, що борозни зруйнували гріб. На стародавньому горизонті на глибині 35–40 см виявлено кілька крем’яних відщепів та грудку деревного вугілля, розкиданих на ділянці під насипом. Могила знаходилася в центрі. Всередині чотирикутної ділянки розмірами 1,5 × 1 м, орієнтованої по осі північ – південь вибрано пухкий ґрунт, який сягав 20 см нижче стародавнього горизонту (A); цей пухкий грунт означав поховальну яму. У центрі північної частини чотирикутника лежав валун (i); слідів скелету не виявлено. Поховальний інвентар знаходився на схід від могили на стародавньому горизонті, але положення предметів і віддалі між ними вказують, що вони належали до поховання, яке розташовувалося на стародавному горизонті біля ями (B). Серед предметів: бойова сокира типу y-3 (g) виконана з каменю зеленуватого кольору; горщик майже повністю знищений оранкою (f), який знаходився за 1 м на схід від бойової сокири; крем’яна сокирка довжиною 9 см (d) (Sulimirski 1968, Fig. 16:13), яка лежала 50 см на північ від бойової сокири.

Курган 45 (риc. 10.150; Sulimirski 1968, Plan 23:1). Був частиною групи з трьох курганів (№№ 29 i 46), мав 20 м в діаметрі і 50 см висоти, зруйнований оранкою, що негативно відбилося на посуді з цього насипу. На стародавньому горизонті на глибині 30–40 см зафіксовано великий камінь у формі бруківки (k), який лежав за 3 м на північний схід від центру. У насипі і на всій поверхні під курганом знаходилося багато крем’яних відщепів, фрагменти знищених крем’яних вкладишів, невизначені уламки кераміки і невеликі грудки вугілля. Вони утворювали скупчення головним чином на ділянці розмірами 3 × 6 м, яка розташовувалася на схід і південний схід від центру (m). Фрагменти кераміки належали до кількох посудин, у тому числі до великої грубостінної вази (f) червонуватого кольору зовні і темного всередині; та декорованої миски. Хоча один фрагмент був типово трипільський типу D.

Гріб (поховання) знаходився на стародавньому горизонті на віддалі 1,5 м на північний захід від центру. Він був позначений одинадцятьма каменями, складеними у три ряди, які утворювали чотирикутник розмірами 5,5 × 3 м, орієнтований по осі південний захід – північний схід. На початку каменів мабуть було більше, але мабуть вони були розтягнуті плугом під час оранки. У південно-західній частині цієї ділянки зафіксовані слабокальциновані кістки (j) та вугілля. Довкола гробу, у південно-східній частині ряду каміння та вздовж північно-східного і північно-західного краю (але поза межами кам’яного ряду) виявлено дев’ять посудин (b, g-1-8); десята посудина – орнаментований горщик (d) (риc. 10.151:4; Sulimirski 1968, Fig. 30:5), дуже знищений оранкою, знаходився на цьому ж рівні за 2 м на північний схід від гробу. Серед посудин був один тюльпаноподібний горщик (g-8) (риc. 10.152; Sulimirski 1968, Plate 21:5) з випуклим пластичним валиком на шийці; багато орнаментований майже циліндричний кубок з однією ручкою (Zapfenbecher) з оздобленим дном (g-6) (риc. 10.153; Sulimirski 1968, Plate 21:4); багато орнаментована миска (g-3) (риc. 10.151:3; Sulimirski 1968, Plate 21:1), схожа неорнаментована миска (g-7) (риc. 10.151:1; Sulimirski 1968, Plate 21:2) та третя миска, яка була знищена; мала орнаментована миска (g-5) (риc. 10.151:2; Sulimirski 1968, Fig. 30:3); орнаментована миска з ручками (g-1) (риc. 10.154; Sulimirski 1968, Plate 21:6) та звичайна неоздоблена миска або глибока посудина, стінки якої розширюються доверху (g-2) (риc. 10.155; Sulimirski 1968, Plate 21:7); остання посудина – це орнаментований кубок з ручкою (g-4) (риc. 10.156; Sulimirski 1968, Plate 21:3).

риc. 10.150: Комарів. Оцифрований план кургану 45 (Sulimirski 1968, Plan 23:1)

риc. 10.151: 1 – ваза типу W21, неорнаментована. Вінця зрізані рівно, дно не виділене. H – 9,6 см, R1 – 12,4 см, R2 – 11,8 см, R3 – 14,5 см, R4 – 6 см; 2 – ваза типу W12, орнаментована довкола, на шийці – горизонтальними відтисками, під ними – трьома горизонтальними врізними лініями. Вінця потовщені, зрізані навкіс назовні, дно слабо виділене. H – 12,1 см, R1 – 16,3 см, R2 – 15,4 см, R3 – 19,5 см, R4 – 6 см; 3 – ваза типу W22, на тулубі орнаментована прокресленими мотивами, сформованими з п’яти горизонтальних і шести вертикальних ліній. Вінця з «дашком», дно слабо виділене. H – 12,1 см, R1 – 16,3 см, R2 – 15,4 см, R3 – 19,5 см, R4 – 6 см; 4 – горщик типу P22, орнаментований довкола – під вінцями – горизонтальними відтисками, на шийці – чотирма горизонтальними врізними лініями, на тулубі – до останньої лінії прилягає ряд врізних трикутників, заштрихованих скісними прокресленими лініями. H – 11,8 см, R1 – 10,8 см, R2 – 9,8 см, R3 – 11 см, R4 – 6,2 см.

риc. 10.152: Горщик типу G111, на шийці орнаментований горизонтальним наліпленим валиком. Вінця потовщені, зрізані навкіс назовні, дно не виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 21 см, R1 – 14,5 см, R2 – 12,6 см, R3 – 14,5 см, R4 – 7,4 см

риc. 10.153: Кубок типу P1a, орнаментований на всій поверхні і на денці: від вінцями – п’ятьма горизонтальними врізними лініями, між четвертою і п’ятою – горизонтальний наліпний валик, на якому розміщена вертикально проколота ручка (два отвори), нижче – довкола – ряд відтисків трубочки, врізні мотиви скісних ліній (групами по три – нахилені вліво і вправо), нижче – дві горизонтальні врізні лінії, під якими знаходяться скісні риски, які доходять до дна; дно довкола оздоблене рядом відтисків трубки, мотивом хреста і вписаними в нього групами скісних ліній. Вінця потовщені, заокруглені, дно не виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 16,8 см, R1 – 17 см, R4 – 12,8 см

риc. 10.154: Кубок типу K22а, під вінцями орнаментований трикутниками, заштрихованими прокресленими скісними лініями; на шийці – чотирма горизонтальними прокресленими лініями, довкола тулуба – довгі скісні вигнуті смуги, над якими розміщені трикутники, заштриховані скісними прокресленими лініями. Вінця скісно зрізані назовні, дно виділене, ручка типу ansa lunata. Домішка товченого каміння і кременю. H – 11,5 см, R1 – 16,7 см, R2 – 16,4 см, R3 – 20,6 см, R4 – 9,3 см

риc. 10.155: Миска типу M21b, неорнаментована. Вінця зрізані рівно, дно не виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 8 см, R1 – 15,5 см, R4 – 8 см

риc. 10.156: Кубок типу K22, на шийці орнаментований двома горизонтальними врізними лініями, нижня – перервана наліпним вузлом, від якого відходять короткі скісні лінії, довкола тулуба – довші косі лінії. Вінця заокруглені, дно слабо виділене, ручка типу ansa lunata. Домішка товченого каміння і кременю. H – 11 см, R1 – 13,5 см, R2 – 12 см, R3 – 15,5 см, R4 – 7,6 см

Курган 46 (риc. 10.157; Sulimirski 1968, Plan 24:1), Діаметр 18 м, висота 55 см. У стародавньому горизонті на глибині 35 см, а також на глибині 55 см від вершини насипу, на віддалі 2 м на північний захід від центру виявлено групу переважно орнаментованих посудин. Вони були встановлені у два паралельні ряди шириною 1,5 м, довжиною 2 м, орієнтовані по осі північний захід – південний схід, позначаючи місце поховання (G). З західного боку знаходилися три миски (A, B, C) (риc. 10.160:4, риc. 10.160:3; Sulimirski 1968, Fig. 27:4, 2), зі східного – миска і два кубки (g, h, j) (риc. риc. 10.158, риc. 10.159, риc. 10.161; Sulimirski 1968, Plate 18:9), далі – тюльпаноподібний горщик і миска (k, l) (риc. 10.160:1, риc. 165:5; Sulimirski 1968, Fig. 27:1, 3). Миска з двома ручками (F) (риc. 10.162; Sulimirski 1968, Plate 17:8), ка знаходилася між двома рядами, позначала південну межу гробу (G). На північ від могли, дещо поза східним рядом, лежала наступна миска (i) (риc. 10.160:6; Sulimirski 1968, риc. 27:9). Дві наступні посудини: вазоноподібний кубок з оздобленим дном (E) (риc. 10.163; Sulimirski 1968, Plate 18:13) а тюльпаноподібний горщик (D), який лежав за 2 м на південь від центру, на глибині 30 см; були досить знищені оранкою. Ймовірно вони фіксували місце наступного поховання (H), але слідів скелету не виявлено.

риc. 10.157: Комарів. Оцифрований план кургану 46 (Sulimirski 1968, Plan 24:1)

риc. 10.158: Кубок типу P22, на шийці орнаментований прокресленою горизонтальною драбинкою з косими щаблями. Вінця зрізані рівно, дно слабо виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 8,5 см, R1 – 8,5 см, R2 – 8 см, R3 – 8,7 см, R4 – 5,2 см

риc. 10.159: Миска типу M21, неорнаментована. Вінця зрізані рівно, дно не виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 5,5 см, R1 – 8,1 см, R3 – 9 см, R4 – 5,5 см

риc. 10.160: 1 – ваза типу W22, орнаментована довкола – під вінцями – горизонтальними відтисками, на шийці і тулубі – шістьма горизонтальними врізними лініями і двома вертикальними рядами відтисків перпендикулярними до горизонтальних ліній; на продовженні відтисків знаходяться два наліпні вузли, а на тому ж рівні – врізні трикутники, які прилягають знизу до врізних ліній, заштриховані скісними лініями (цей порядок: вузли – трикутники – повторюється чотири рази). Вінця зрізані навкіс назовні, дно не виділене. H – 17,4 см, R1 – 20,5 см, R2 – 19,7 см, R3 – 25 см, R4 – 12 см; 2 – горщик типу G111, на шийці орнаментований горизонтальним наліпним валиком. Вінця потовщені, зрізані навкіс назовні, дно не виділене. H – 21,4 см, R1 – 12,5 см, R2 – 11,3 см, R3 – 15,8 см, R4 – 7,3 см; 3 – ваза типу W21, орнаментована довкола – на шийці – горизонтальними відтисками, нa тулубі – шістьма горизонтальними врізними лініями, нижче під якими розташовані групи концентричних кіл (по чотири). Вінця потовщені і зрізані назовні, дно слабо виділене. H – 9,7 см, R1 – 15,5 см, R2 – 14,2 см, R3 – 15 см, R4 – 7,5 см; 4 – ваза типу W21, на шийці орнаментована шістьма горизонтальними прокресленими лініями, на тулубі – групами вертикальних врізних ліній по шість штук у групі. Вінця потовщені, зрізані навкіс назовні, дно не виділене. H – 9 см, R1 – 14,5 см, R2 – 13,1 см, R3 – 14,2 см, R4 – 5,2 см; 5 – ваза типу W21, довкола під вінцем орнаментована горизонтальними відтисками, на шийці і тулубі – дев’ятьма горизонтальними прокресленими лініями і двома вертикальними рядами відтисків, перпендикулярними до горизонтальних ліній, на продовженні відтисків знаходяться два наліпні вузли, а на цьому ж рівні – врізні трикутники, прилягаючі знизу до врізних ліній, заштриховані скісними лініями (цей порядок: вузли – трикутники – повторюється чотирикратно). Вінця зрізані назовні, дно виділене. H – 10,2 см, R1 – 14,3 см, R2 – 13 см, R3 – 15 см, R4 – 7,3 см; 6 – миска типу M121, орнаментована під вінцями наліпним валиком. Вінця потовщені, зрізані навкіс всередину, дно виділене. H – 8,7 см, R1 – 14,6 см, R2 – 14 см, R3 – 14,3 см, R4 – 6,5 см

риc. 10.161: Кубок типу P1, неорнаментований. Вінця зрізані рівно, слабо відхилені, дно не виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 7,4 см R1 – 8 см, R2 – 7,6 см, R3 – 7,9 см, R4 – 6,4 см

риc. 10.162: Ваза типу W11a (з ручками), на тулубі орнаментована вісьмома горизонтальними врізними лініями і прилягаючими до них врізними трикутниками, заштрихованими скісними прокресленими лініями. Вінця заокруглені, дно слабо виділене, ручки стрічкоподібні. Домішка товченого каміння і кременю. H – 14,5 см (без ручок), 15,5 см (з ручками), R1 – 16 см, R3 – 21,8 см, R4 – 9 см

риc. 10.163: Кубок типу P1, орнаментований на всій поверхні: біля вінець і дна – довкола – горизонтальними відтисками, між ними – поперемінно – п’ятьма вертикальними врізними лініями та групами врізних скісних ліній; дно орнаментоване перехрещеними врізними лініями (шість і чотири у групі). Вінця зрізані рівно і відхилені назовні, дно не виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 9,8 см, R1 – 11,7 см, R4 – 10,3 см

Курган 47 (риc. 10.164; Sulimirski 1968, Plan 24:2), Діаметр 16 м, висота 40 см, зруйнований оранкою. В орному горизонті на всій поверхні під курганом зафіксовані розкидані окремі фрагменти перепаленої глини червоного кольору (a), сильно перепалені грудки кераміки та кілька крем’яних відщепів. Особливо вони скупчувалися всередині ділянки розмірами 3 м × 2 м, локалізованої на південь від центру (b), де утворювали шар потужністю 20 см. Ділянка знаходилася на стародавньому горизонті над похованням, орієнтована по осі північ – південь. Місце поховання було добре позначене чотирма ямами діаметром 40–50 см (d-1-4), вкопаними у стародавній горизонт на глибину бл. 50 см. Вони були заповнені випаленою глиною, попелом, деревним вугіллям та кількома кальцинованими кістками. Останні залягали переважно на ділянці, обмеженій ямами, фрагменти черепа знаходилися на південному краю (e). Між двома південними ямами у стародавньому горизонті знаходилася покладена догори дном глибока посудина (c) (риc. 10.165:1; Sulimirski 1968, Fig. 31:7), розбита на фрагменти; верхня частина великої посудини з шийкою, вкритою паралельними рівчиками (f) (риc. 10.165:2; Sulimirski 1968, Fig. 31:9) була зафіксована між двома західними ямами; біля південно-західної ями зафіксовано більше скупчення вугілля (g).

риc. 10.164: Комарів. Оцифрований план кургану 47 (Sulimirski 1968, Plan 24:2)

риc. 10.165: 1 – миска типу M21, неорнаментована. Вінця заокруглені, дно виділене. H – 9,5 см, R1 – 28 см, R3 – 30,5 см, R4 – 12 см; 2 – горщик (?) частково збережений, на шийці орнаментований вісьмома горизонтальними жолобками. Вінця заокруглені. R1 – 19,5 см, R2 – 15,5 см

Курган 48 (риc. 10.166; Sulimirski 1968, Plan 24:3), 16 м в діаметрі, 50 см висоти. Місце поховання зафіксоване на глибині 70 см за 1 м на захід від центру. Воно охоплювало ділянку розмірами 2,3 м (захід – схід) та 1,9 м (північ – південь) заглиблене на 10 см у стародавній горизонт. Його північна частина (b) була щільно викладена валунами діаметром 20–25 см, a в західній частині – двома шарами каміння менших розмірів. Південна частина (c), оточена схожими валунами, вкрита великою плитою пісковику або шаром сильно зцементованого піску із згладженою поверхнею. Дві посудини: кубок з ручкою і миска (b-1,2) (риc. 10.168:1; Sulimirski 1968, Fig. 30:9) стояли на західному краю могили, а поруч лежала вузька кам’яна бойова сокира (риc. 10.169; Sulimirski 1968, Fig. 35:13), довжиною 12 см, старанно виготовлена, пізнього типу (b-6). У південно-західному куті знайдено наступний посуд: три тюльпаноподібні горщики (4a, 4, 5) (риc. 10.167, риc. 10.168:3, 4; Sulimirski 1968, Fig. 30:2, 7; Plate 19:4) та вазу з двома ручками (b-3) (риc. 10.168:2; Sulimirski 1968, Fig. 30:1). Між північним і південним боками поховання знаходилося велике скупчення вугілля (d). Це було подвійне поховання, але не виявлено жодних решток скелету.

риc. 10.166: Комарів. Оцифрований план кургану 48 (Sulimirski 1968, Plan 24:3)

риc. 10.167: Горщик типу G112, неорнаментований. Вінця заокруглені, дно слабо виділене. Домішка товченого каміння і кременю. H – 14,2 см, R1 – 12,5 см, R2 – 11,3 см, R3 – 12,3 см, R4 – 7,2 см

риc. 10.168: 1 – ваза типу W22, на шийці орнаментована трьома горизонтальними врізними жолобками, на тулубі – довкола – незамкнутими зверху, прокресленими трикутниками, заштрихованими скісними лініями, нижче – довкола – чотирма підковоподібними наліпними дугами. Вінця заокруглені, дно не виділене. H – 12,5 см, R1 – 14 см, R2 – 13 см, R3 – см, R4 – 6 см; 2 – амфора типу A112a, неорнаментована. Вінця заокруглені, дно слабо виділене, ручки типу ansa lunata. H – 15,5 см, R1 – 14,3 см, R2 – 13,8 см, R3 – 17 см, R4 – 6,5 см; 3 – горщик типу G111, на шийці орнаментований горизонтальним наліпним валиком. Вінця потовщені, зокруглені, дно слабо виділене. H – 21,5 см, R1 – 16,3 см, R2 – 14,8 см, R3 – 18,5 см, R4 – 10,6 см; 4 – горщик типу P22, на шийці орнаментований шістьма горизонтальними прокресленими лініями, по три у двох групах, на тулубі – горизонтальний наліпний валик, під ним – довкола – скісні короткі прокреслені лінії, нахилені вліво і вправо (по п’ять в групі). Вінця потовщені, навкіс зрізані назовні, дно не виділене. H – бл. 21,5 см, R1 – 18,5 см, R2 – 16,3 см, R3 – 19 см, R4 – 10,8 см

риc. 10.169: Сокира кам’яна. Розміри: 12 см × 4 см × 3,5 см

Курган 49. Діаметр 15 м, висота 60 см. Виявлено всього кілька крем’яних відщепів, окремі грудки перепаленої глини, дуже дрібні кусочки вугілля і жменю дуже малих уламків кераміки невизначеного типу. Всі ці знахідки походять зі стародавнього горизонту, з глибини 40 см, а розпорошені були на ділянці діаметром 4 м в центрі кургану.

Курган 50 (Sulimirski 1968, Plan 25:2). Знаходився недалеко від кургану, описаного вище, утворюючи з ним окрему групу. Мав 19 м в діаметрі, 1 м висоти. Відразу під шаром гумусу у центрі кургану виявлено крем’яну сокиру (d) (Sulimirski 1968, Fig. 16:17), довжиною 9 см, чотирикутну в перерізі та кам’яну бойову сокиру (e) типу y-2 (Sulimirski 1968, Fig. 13:9), довжиною 10 см, яка була раніше перепалена. Обидва артефакти виявлено на глибині 35 см. Глибше (70 см), у центральній частині (c) виявлено фрагмент кераміки (b), грудки перепаленої глини та невеликі фрагменти деревного вугілля, розкидані на поверхні діаметром 6,5–7 м. У південній частині цієї ділянки за 4 м південніше від центру, зафіксовано невеликі скупчення кальцинованих людських кісток (g), кілька фрагментів кераміки з великої посудини (f) та розчавлену велику глибоку миску з увігнутими вінцями (i) (Sulimirski 1968, Fig. 31:2). Фрагменти кераміки, виявлені по всій поверхні (b); а керамічні уламки, що були на південному краю ділянки, належали до однієї посудини невідомої форми.

За 2 м на південний схід від центру зафіксовано вісім невеликих валунів, які на стародавньому горизонті утворювали коло діаметром 1 м (h). Всередині коло було заповнене деревним вугіллям, а також зафіксовано фрагмент великої посудини, згаданої вище (bf).

Курган 51. Діаметр 16 м, висота 55 см, частково зруйнований дорогою, яка проходить через нього. Виявлено лише вуглини, які знаходилися на глибині 30–40 см, бл. 2,5 м на південь від центру, залягали тонким шаром на ділянці довжиною 2,5 м і шириною 50 см. В насипі виявлено три фрагменти великої тонкостінної посудини з чорною полірованою поверхнею, за типом схожої до великого глека з кургану 20.

Курган 52 (Sulimirski 1968, Plan 25:1). Діаметр 16 м, висота 85 см. Близько до центру на вершині кургану, відразу після зняття шару гумусу, виявлено великий камінь (a). В центральній частині насипу, на глибині бл. 70 см на стародавньому горизонті зафіксовано ділянку розмірами 3,5 м × 2 м, орієнтовану по осі північний захід – південний схід. Вона складалася з кальцинованих кісток і більших грудок звугленої деревини, в яких виявлено кальциновані людські кістки і кілька знищених крем’яних вкладишів (b).

Курган 53 (Sulimirski 1968, Plan 26:1). Разом з насипом 54 утворював окрему групу. Мав 20 м в діаметрі і 1 м висоти. За 2,5 м на північ від центру відразу під шаром гумусу виявлено великий камінь (d). За 3 м на схід від центру на глибині 40–50 см зафіксовано вугілля (b), розкидане на ділянці діаметром 50 см, а кілька метрів далі на південний захід зафіксовано ще кілька кусків вугілля.

На стародавньому горизонті на глибині 70 см за 2,5 м на північ від центру під каменем лежав крем’яний скребок або ніж (g) і куски деревного вугілля. Схоже скупчення вугілля виявлено за 2,5 м на південний схід від центру на стародавньому горизонті (e), а поруч – грудку червоної вохри (d) i наступний кам’яний скребок або ніж (f), які знаходилися на цьому ж рівні. Нічого більше не виявлено.

Курган 54. Діаметр 15 м, висота 50 см. Відразу під гумусом на віддалі 2 м на південний схід виявлено великий камінь, а на захід від центру зафіксовано жменю вугілля, яка залягала на цьому ж рівні. Ні в насипі, ні під ним нічого більше не виявлено.

Курган 55. Утворював курганну групу разом з курганом 31. Мав 16 м в діаметрі і 65 см висоти. На стародавньому горизонті на глибині 65 см виявлено майже повністю розчавлений кубок (a), який лежав на віддалі 2 м на північ від центру. Фрагменти не повністю збереженої великої посудини лежали на цьому ж рівні за 2 м на схід від центру (b), a глибока орнаментована посудина (c) (риc. 10.170; Sulimirski 1968, Fig. 27:7) знаходилася 2 м південніше від центру. Слідів скелету не зафіксовано.

риc. 10.170: Миска типу M22, частково збережена, орнаментована на вінцях і під вінцями пучками повторюваних врізних ламаних ліній, нижче – довкола – два ряди круглих відтисків. Вінця потовщені, зрізані навкіс всередину. H – 5,1 см, R1 – 18 см, R4 – бл. 8 см

Курган 56. Відокремлений насип на краю лісу Мединя. Мав 16 м в діаметрі, 45 см висоти. Нічого в ньому не виявлено.

Курган 57. Разом з курганами 39, 40, 42 утворював частину крайньої західної групи насипів, досліджених на цьому могильнику. Мав 15 м в діаметрі, 50 см висоти і був зруйнований оранкою. Виявлено лише крем’яний відщеп і скребок, який знаходився 3 м на схід від центру в орному шарі.

Курган 58. Належав до групи з двох насипів (разом з курганом 30), розташованої поза могильником у нижній ділянці узгір’я. Мав 15 м в діаметрі, 35 см висоти і був сильно зруйнований оранкою. Чотири метри на південь від центру в орному горизонті відкрито крем’яний відщеп, а на відстані 1,5 м на схід від центру спостерігалася яма трикутної у плані форми, вкопана у стародавній горизонт. Вона мала 60–65 см в діаметрі, 50 см глибини (80 см від вершини насипу), заповнена деревним вугіллям та червоною перепаленою глиною.

Курган 59 (Sulimirski 1968, plan 27:2) знаходився за 150 м на південь від попередньої групи, aле також був поза межами могильника. Мав 24 м в діаметрі, 1 м висоти, а значна частина його південно-західного краю була зруйнована струмком. На вершині кургану в його центральній частині відразу під орним шаром зафіксовано сліди вогнища (a) діаметром 1 м. Виявлено шар потужністю 10 см, який складається з перепаленої глини, попелу і деревного вугілля. Також на вершині насипу під орним шаром, але за 3,5 м на південний схід від центру виявлено великий крем’яний нуклеус у формі сокири з обухом або молота (b), довжиною 9 см. На стародавньому горизонті, на глибині 60 см виявлено ділянку розмірами 3,5 м × 2 м, орієнтовану по осі захід – схід. Всередині ділянки, особливо в її західній частині, зафіксовано розкидані фрагменти деревного вугілля (f). За 2 м на північ, 10 см вище (50 см від вершини насипу) лежала недбало виконана сокира з кремнієвого сланцю (c), довжиною 10 см. Далі на північ, на віддалі 5 м від центру кургану, на стародавньому горизонті виявлено ділянку, розмірами 2 м × 1 м (d), вкриту деревним вугіллям. За 5 м на схід від центру, але на цьому ж рівні, зафіксовано крем’яний відщеп (e). Слідів скелету не виявлено.

Курган 60. Одиночний насип у центральній частині могильника. Мав 15 м в діаметрі і 40 см висоти. У насипі було виявлено кілька малих фрагментів деревного вугілля, а на стародавньому горизонті на глибині 40 см, в центрі кургану зафіксовано невелике скупчення вугілля. Нічого більше не знайдено.

Курган 61 (Sulimirski 1968, Plan 26:2). Разом з курганом 62 утворював групу з двох насипів. Мав 15 м в діаметрі і 40 см висоти. На південний схід від центру виявлено сім каменів (a), діаметром 10 см, які залягали на глибині 20 см, відразу під лісовим гумусом. П’ять з них утворювали нерівне коло діаметром 2 м, a шостий стояв у центрі цього кола. Під каменями, на глибині 40 см, на стародавньому горизонті, зафіксовано чотирикутну в плані ділянку із заокругленими кутами (c). Розміри ділянки – 1,6 м × 80 см; до глибини 20 см (60 см від вершини кургану) вона була вкрита червоною перепаленою глиною. Але не виявлено там жодного вугілля або попелу, ділянка була вичищена від будь-яких решток стосу. Не виявлено жодних слідів скелету або поховального інвентарю. Лише за 2 м на південний захід від описуваної ділянки, на цьому ж рівні (стародавній горизонт) лежала невелика купка вугілля (b).

Курган 62. Поруч з попереднім. Мав 15 м в діаметрі, 40 см висоти. У ньому не виявлено нічого, крім вугілля, яке залягало на стародавньому горизонті, на глибині 50 см, за 1,5 м на південний схід від центру, шаром, товщиною 1 см, довжиною 1 м і шириною кілька сантиметрів.

Курган 63 (Sulimirski 1968, Plan 26:3). Був частиною групи з чотирьох курганів (№№ 37, 38, 52), яка розташовувалася відразу за лісом у сусідньому селі Мединя. Мав 15 м в діаметрі i 55 см висоти. На стародавньому горизонті, на глибині 55 см близько до центру кургану виявлено майже повністю зітлілий скелет, покладений у скорченому положенні, головою на захід (a). Біля голови покійника лежала бойова сокира (b) (тип y-3), виконана з каменю зеленуватого кольору, довжиною 11 см, добре відшліфована, а збоку знаходився крем’яний скребок або різець (c).

Курган 64 (Sulimirski 1968, Plan 16:2). Знаходився на схилі поза межами могильника, за 450 м на схід від великої групи насипів епохи бронзи. Мав 18 м в діаметрі, 40 см висоти і був зруйнований оранкою. В кількох місцях виявлено невизначені неолітичні фрагменти кераміки, які залягали відразу під орним шаром (a); вони були частинами товстостінного горщика середньої величини. За 2 м на південний захід від центру кургану виявлено місце поховання (b), довжиною 2 м, орієнтоване по осі південний захід – північний схід, але шириною лише 60 см. Його південно-східна частина була зруйнована під час прокладання дренажного каналу. На південно-східному краю гробу лежала велика грудка вугілля (c). Місце поховання було позначене значно темнішим ґрунтом, розтягнутим по поверхні, але його потужність не перевищувала кількох сантиметрів. Слідів скелету не виявлено.

Курган 65. Це був одиночний насип, розташований за 75 м на південний схід від кургану 4. Знаходився біля межі Крилоса, мав 15 м в діаметрі, 40 см висоти і також був зруйнований оранкою. Зафіксовані сліди попередніх розкопок у вигляді траншеї шириною 2 м, яка перетинала насип з заходу на схід. У східній частині викопано дренажний рів. Південно-західний кут гробу був виявлений на перехресті цих обох ровів (b), а його поверхня мала розміри 1 м × 1 м. Гріб був орієнтований по осі північ – південь i вкопаний на кілька сантиметрів у стародавній горизонт. У пухкому темному заповненні виявлено кальциновані кістки, але не зафіксованого поховального інвентарю. На стародавньому горизонті, за 1,5 м на захід від поховання на краю стародавнього рову, виявлено уламок кременю (a).