12 Могильник в Крилосі
риc. 12.1: Розташування могильника в Крилосі на фоні інших курганних могильників
12.1 Характеристика навколишнього природного середовища (див. розд. 10.1)
12.2 Ситуаційний план могильника (риc. 12.2, риc.12.3)
Крилос є фрагментом великого могильника, який простягається від с. Бринь на заході аж до Крилоса на сході. Колись він був названий загалом епонімним могильником в Комарові. Інколи він трактується як частина епонімного могильника в Комарові. В адміністративних межах Крилоса знаходяться кілька курганних груп (див. Державний реєстр… 2001).
риc. 12.2: Комарів, Крилос, Мединя і Вікторів. Цифрова модель рельєфу могильників
риc. 12.3: Комарів, Крилос, Мединя і Вікторів. Розташування могильників на супутниковому знімку (Yandex)
12.3 Крилос-Діброва
(риc. 12.4)
Могильник утворює скупчення насипів, які знаходилися біля кургану Насташина Могила і на північний схід від нього. Частина могил у цьому районі була досліджена Ярославом Пастернаком у 30-х роках ХХ століття (Pasternak 1936; Sulimirski 1968:135; див. Swiesznikow 1967). Кургани локалізовані у двох групах: нa заході – біля Насташиної Могили (вісім насипів) i східніше від неї (дев’ятнадцять могил). Відстань між обома скупченнями становить близько 300 м. Внаслідок недоступності території (густий молодий ліс) детальніше досліджено сім курганів.
риc. 12.4: Крилос. Цифрова модель рельєфу могильника з нумерацією курганів
12.3.1 Ситуаційний план могильника і характеристика курганів
Східна група
Кургани знаходяться на пологому північно-східному схилі розлогого підняття. Розташовані у формі лінійно-групового скупчення на поверхні розмірами (N–S/E–W): 250 × 160 м, за вийнятком одного насипу, розташованого за 280 м нa південний схід від скупчення. В описуваній групі можна виділити два скупчення могил: лінія з 13 насипів, яка простягається з північного заходу на південний схід та згаданий курган, який розташований на продовженні цієї лінії. Близько 35 м нa північний схід від центральної частини цього скупчення зафіксована концентрація з п’яти могил, розташованих у формі «групи». Три з них розташовані у лінію орієнтовану по осі з північного заходу на південний схід, а відстані між ними становлять 16–18 м. Два наступні насипи знаходяться відповідно на північний захід та південний схід від центрального кургану, на відстані близько 25 м.
Курган 28 (риc. 12.5) задокументовано у центральній частині лінії з 13 насипів, на висоті 288 м н.p.м., на відстані 45 м нa північ від насипу 198 та 27 м нa південь від кургану 29. Близько 40 м нa схід від нього розташований наступний насип (недосліджений), а на північний схід – три насипи (недосліджені), розташовані в лінію (північний схід – південний захід), віддалені між собою на бл. 10 м. Географічні координати: N – 49°06’160’’; E – 024°39’254’’. Круглої форми, діаметр 23 м, висота 1,2 м (первинна 2–2,5 м). На вершині помітний розлогий вкоп.
риc. 12.5: Курган 28. Вигляд з північного сходу
Курган 29 (риc. 12.6) знаходиться у північно-центральній частині лінії з 13 насипів, на висоті 286,5 м н.p.м., на відстані 27 м нa північ від кургану 28. Близько 40 м нa схід від нього розташована наступна могила (недосліджена). Географічні координати: N – 49°06’178’’; E – 024°39’259’’. Насип зруйнований грабіжницькими вкопами. Порослий деревами і кущами.
риc. 12.6: Курган 29. Вигляд з півдня
Курган 30 (риc. 12.7) розташований у північній частині згаданого скупчення насипів, на висоті 284 м н.p.м., на відстані 6 м нa південний схід від кургану 31 та 9 м нa північ від насипу 32. Географічні координати: N – 49°06’191’’; E – 024°39’218’’. Круглої форми, діаметр 8 м, висота 0,5 м. Вершина насипу зруйнована вкопом. Порослий деревами і кущами.
риc. 12.7: Курган 30. Вигляд з півдня
Курган 31 (риc. 12.8) насипано у північній частині згаданого скупчення насипів, на північно-західному краю курганної групи, на висоті 285 м н.p.м., на відстані 6 м нa північний захід від кургану 31. Географічні координати: N – 49°06’196’’; E – 024°39’212’’. Круглої форми, діаметр 9 м, висота 0,4 м. У центрі насипу помітний вкоп. Порослий деревами і кущами.
риc. 12.8: Курган 31. Вигляд з південного заходу
Курган 32 (риc. 12.9) зареєстровано у північній частині лінії курганів, на висоті 285 м н.p.м., 9 м нa південь від кургану 30. На відстані 24 м нa південний схід знаходиться перший з трьох недосліджених курганів, які утворюють лінію орієнтовану по осі північний захід – південний схід. Географічні координати: N – 49°06’184’’; E – 024°39’217’’. Круглої форми, діаметр 13 м, висота 0,5 м. Насип зруйнований вкопом. Порослий деревами і кущами.
риc. 12.9: Курган 32. Вигляд з південного заходу
Курган 198 (риc. 12.10) задокументовано у південній частині лінії курганів, на висоті 290 м н.p.м., на відстані 45 м нa південь від кургану 28 та 55 м нa північ від могили 199. На відстані 33 м на схід від нього знаходиться недосліджений насип. Географічні координати: N – 49°06’135’’; E – 024°39’257’’. Круглої форми, діаметр 20 м, висота 0,5 м. Порослий деревами і кущами.
риc. 12.10: Курган 198. Вигляд із заходу
Курган 199 (риc. 12.11) зафіксовано у південній частині описуваного скупчення насипів, на висоті 292 м н.p.м., 55 м нa південь від кургану 198. На відстані 50 м нa південний схід від нього знаходиться недосліджений насип. Географічні координати: N – 49°06’102’’; E – 024°39’262’’. Круглої форми, діаметр 20 м, висота 0,5 м. Через насип проходить дорога. Порослий деревами і кущами.
риc. 12.11: Курган 199. Вигляд з північного сходу
Західна група
Три кургани з західної групи були відомі з передвоєнних досліджень (№№ 4, 65 i Насташина Могила; Pasternak 1936; Sulimirski 1968, Plan 1). Інші знаходилися на схід від цієї останньої могили, яка вирізнялася великими розмірами. Чотири насипи (недосліджені) зареєстровано на північний схід і схід від кургану 201. Вони утворювали лінію довжиною 112 м орієнтовану по осі північний захід – південний схід. Два насипи розташовувалися один біля одного на відстані бл. 80 м від кургану 201; третій – на відстані 140 м нa схід від нього. Четвертий насип був віддалений на 150 м нa південний схід від згаданого насипу 201.
Курган 200 (Насташина Могила) (риc. 12.12) задокументовано на вирівняній ділянці підняття, на краю лісу. Знаходиться на висоті 300,5 м н.p.м., на відстані 63 м нa захід від кургану 201 i 110 м нa E/NE від насипу 4, зарахованого до могильника в Комарові (Sulimirski 1968, 107). Географічні координати: N – 49°06’032’’; E – 024°38’940’’. Круглої форми, діаметр 30 м, висота 4 м. В насипі помітний центральний вкоп – наслідок досліджень 30-х років ХХ століття (Pasternak 1936). Порослий деревами й кущами.
риc. 12.12: Курган 200. Вигляд з півдня
Курган 201 (риc. 12.13) був розташований 63 м нa схід насипу 200 (Насташина Могила), на висоті 300 м н.p.м. Географічні координати: N – 49°06’028’’; E – 024°38’993’’. Круглої форми, діаметр 20 м, висота 1,5 м (первинна – близько 2,5 м). На вершині насипу помітний розлогий вкоп. Порослий деревами і кущами.
риc. 12.13: Курган 201. Вигляд з південного заходу
12.4 Крилос-Глинна I
(риc. 12.14)
риc. 12.14: Цифрова модель рельєфу могильника в Крилосі-Глинній І з нумерацією курганів
12.4.1 Ситуаційний план могильника і характеристика курганів
Могильник нараховує 12 курганів, розташованих на вирівняному пагорбі і його пологому північно-західному схилі, на відстані 1,2 км нa південний схід від Лукви – лівої притоки Дністра. Кургани розташовані у вигляді лінійно-групового скупчення на поверхні 180 м × 80 м (N–S/E–W). Внаслідок недоступності ділянки (густий молодий ліс) дослідженнями охоплено чотири насипи (№№ 23, 54, A55 i 55). Могили утворюють два основних лінійних скупчення, орієнтованих приблизно по осі північ – південь. Найдовшою (150 м) є лінія, утворена п’ятьма насипами, яка знаходиться на східному краю могильника. Близько 25 м на захід від неї зафіксований другий ряд курганів довжиною 125 м, утворений чотирма могилами. До складу останнього належать два досліджені кургани 54 i A55. У південно-західній частині могильника знаходяться ще три насипи, які у плані утворюють форму трикутника, у тому числі два досліджені (№№ 23 i 54).
Курган 23 (риc. 12.15, риc. 12.16) задокументовано на західному краю могильника, нa висоті 317 м н.p.м., на віддалі 44 м нa північний захід від кургану 55 та 45 м нa південний захід від насипу А55. Географічні координати: N – 49°05’850’’; E – 024°43’160’’. Круглої форми, діаметр 25 м, висота 3,5 м. На вершині помітний грабіжницький вкоп. Насип порослий деревами і кущами.
риc. 12.15: Курган 23. Вигляд зі сходу
риc. 12.16: Курган 23. Ситуаційно-орографічний план і профіль
Курган 54 (риc. 12.17, риc. 12.18) зафіксовано у південній частині скупчення з чотирьох насипів, нa висоті 317,5 м н.p.м., на віддалі 27 м нa S/SE від кургану 55. Географічні координати: N – 49°05’843’’; E – 024°43’204’’. Круглої форми, діаметр 7 м, висота 0,6 м. В насипі помітний грабіжницький вкоп. Насип порослий деревами і кущами.
риc. 12.17: Курган 54. Вигляд з заходу
риc. 12.18: Курган 54. Ситуаційно-орографічний план і профіль
Курган 55 (риc. 12.19, риc. 12.20) зареєстровано на південно-західному краю могильника, нa висоті 317 м н.p.м., на віддалі 44 м нa південний схід від кургану 23. Географічні координати: N – 49°05’827’’; E – 024°43’204’’. Круглої форми, діаметр 10 м, висота 1 м. В насипі помітні грабіжницькі вкопи. Порослий деревами і кущами.
риc. 12.19: Курган 55. Вигляд зі сходу
риc. 12.20: Курган 55. Ситуаційно-орографічний план і профіль
Курган A55 (риc. 12.21, риc. 12.22) знаходиться у північній частині скупчення з чотирьох могил (і в центральній частині могильника), нa висоті 317 м н.p.м., на віддалі 27 м нa S/SE від кургану 55. Географічні координати: N – 49°05’861’’; E – 024°43’173’’. Круглої форми, діаметр 13 м, висота 1,4 м. В насипі помітний глибокий грабіжницький вкоп. Порослий деревами і кущами.
риc. 12.21: Курган A55. Вигляд з заходу
риc. 12.22: Курган A55. Ситуаційно-орографічний план і профіль
12.5 Крилос-Глинна ІІ
(риc. 12.23)
риc. 12.23: Цифрова модель рельєфу могильника в Крилосі-Глинній ІІ з нумерацією курганів
12.5.1 Ситуаційний план могильника і характеристика курганів
Могильник розташований за 500 м на південний схід від некрополя в Крилосі-Діброві. Займає північну частину широкого плоскогір’я, орієнтованого по осі північ – південь. На відстані 280 м південніше від нього знаходиться група курганів, окреслена як Крилос-Глинна ІІІ.
До складу могильника належать вісім курганів, які знаходяться в кількох скупченнях на відрізку бл. 300 м (схід – захід), з яких, зважаючи на стан вегетації, детальніше були досліджені два (№№ 56 i 57). У північно-східній частині насипано три могили, які у плані утворюють форму трикутника. Насипи віддалені між собою на бл. 50 м. На відстані 80 м нa південний схід від крайнього східного кургану знаходиться насип 57, a нa північний захід і південний захід від нього – дві інші могили, на відстані 27 м і 55 м відповідно. На західному краю могильника, на віддалі 190 м на північний захід від насипу 57, розташований останній з курганів.
Курган 56 (риc. 12.24, риc. 12.25) задокументовано на західному краю могильника, на висоті 302,5 м н.p.м. Географічні координати: N – 49°05’598’’; E – 024°43’466’’. Круглої форми, діаметр 16 м, висота 1,3 м. Порослий деревами і кущами. Проведено магнітометричні дослідження насипу.
риc. 12.24: Курган 56. Вигляд з північного сходу
риc. 12.25: Курган 56. Ситуаційно-орографічний план і профіль
Курган 57 (риc. 12.26, риc. 12.27) розташований у центральній частині могильника, на висоті 302,5 м н.p.м. Географічні координати: N – 49°05’571’’; E – 024°43’615’’. Круглої форми, діаметр 10 м, висота 0,5 м. Порослий деревами і кущами.
риc. 12.26: Курган 57. Вигляд зі сходу
риc. 12.27: Курган 57. Ситуаційно-орографічний план і профіль
12.6 Крилос-Глинна ІІІ
(риc. 12.28)
риc. 12.28: Цифрова модель рельєфу могильника в Крилосі-Глинній ІІІ з нумерацією курганів
12.6.1 Ситуаційний план могильника і характеристика курганів
Могильник розташований за 280 м на південний схід від курганної групи Крилос-Глинна ІІ, у центральній і східній частині тієї ж форми рельєфу – розлогого пагорба. Тут задокументовано п’ять курганів у двох скупченнях. З огляду на недоступність території досліджено два з них (№№ 59 i 60). Вони знаходяться у західній частині групи на віддалі 17 м один від одного. У східній частині скупчення зареєстровано три насипи, які утворюють майже пряму лінію довжиною 140 м. Курган, розташований у центрі скупчення, зафіксований за 110 м нa північний схід від насипу 60. Дві наступні могили насипано відповідно за 80 м на північний захід та 65 м на південний схід від нього.
Курган 59 (риc. 12.29, риc. 12.30) зафіксовано у західній частині могильника, на висоті 316,5 м н.p.м., на віддалі 17 м нa південний схід від кургану 60. Географічні координати: N – 49°05’406’’; E – 024°43’755’’. Круглої форми, діаметр 10 м, висота 1,8 м. Насип порослий деревами і кущами.
риc. 12.29: Курган 59. Вигляд зі сходу
риc. 12.30: Курган 59. Ситуаційно-орографічний план і профіль
Курган 60 (риc. 12.31, риc. 12.32) зареєстровано у західній частині могильника, на висоті 317 м н.p.м., на віддалі 17 м нa північний захід від кургану 59. Географічні координати: N – 49°05’418’’; E – 024°43’752’’. Круглої форми, діаметр 11 м, висота 0,8 м. Насип порослий деревами і кущами.
риc. 12.31: Курган 60. Вигляд з заходу
риc. 12.32: Курган 60. Ситуаційно-орографічний план і профіль
12.7 Крилос-Тиндик (Під Хрестом)
(риc. 12.33)
риc. 12.33: Цифрова модель рельєфу в Крилосі-Тиндику з нумерацією курганів
12.7.1 Ситуаційний план могильника і характеристика курганів
В описуваній курганній групі, яка розташована в адміністративних межах Крилоса, задокументовано шість курганів. Насипи знаходяться на краю букового лісу на одному з пагорбів, який простягається по осі південний захід – північний схід вздовж Луквиці – притоки Лукви, близько 400 м нa південний схід від її русла. Чотири насипи (№№ 24, 25, 50, 51) знаходяться ближче до плато пагорба, утворюючи лінію довжиною 110 м, орієнтовану по осі північний схід – південний захід. Два інші кургани розташовані за 50–70 м на схід від згаданої лінії.
Курган 24 (риc. 12.34, риc. 12.35) – перекопаний траншеєю на вершині – зареєстровано на північно-східному краю лінії з чотирьох могил, на висоті 311,5 м н.p.м., на віддалі 18 м нa північний схід від кургану 25. Географічні координати: N – 49°04’342’’; E – 024°41’098’’. Круглої форми, діаметр 20 м, висота 2 м. Насип порослий деревами і кущами.
риc. 12.34: Курган 24. Вигляд з північного заходу
риc. 12.35: Курган 24. Ситуаційно-орографічний план і профіль
Курган 25 (риc. 12.36, риc. 12.37) задокументовано у північно-східній частині лінії з чотирьох курганів, на висоті 311 м н.p.м., на віддалі 18 м нa південний захід від кургану 24. Географічні координати: N – 49°04’338’’; E – 024°41’074’’. Круглої форми, діаметр 19 м, висота 0,5 м. Проведено магнітометричні дослідження насипу. На вершині помітна велика траншея. Насип порослий деревами і кущами.
риc. 12.36: Курган 25. Вигляд з південного заходу
риc. 12.37: Курган 25. Ситуаційно-орографічний план і профіль
Курган 50 (риc. 12.38) знаходиться у південно-західній частині групи з чотирьох могил, на висоті 310,5 м н.p.м., на віддалі 27 м нa південний захід від кургану 25 i 20 м нa північний схід від могили 51. Географічні координати: N – 49°04’324’’; E – 024°41’051’’. Круглої форми, діаметр 17 м, висота 2 м. На вершині помітна велика траншея розмірами 7,5 м × 2,5 м i глибиною 0,7 м. Насип порослий деревами і кущами.
риc. 12.38: Курган 50. Вигляд з південного сходу
Курган 51 (риc. 12.39) зареєстровано на південно-західному краю описуваної лінії з чотирьох курганів, на висоті 309 м н.p.м., на віддалі 20 м нa південний захід від могили 50. Географічні координати: N – 49°04’313’’; E – 024°41’036’’. Круглої форми, діаметр 15 м, висота 0,5 м. У насипі помітні грабіжницькі вкопи. Насип порослий деревами і кущами.
риc. 12.39: Курган 51. Вигляд з півдня
Курган 52 (риc. 12.40) зареєстровано на південно-західному краю могильника, на висоті 302 м н.p.м., на віддалі 34 м нa південний захід від насипу 53. Географічні координати: N – 49°04’331’’; E – 024°40’979’’. Круглої форми, діаметр 25 м, висота 3 м. У насипі помітні грабіжницькі вкопи. Насип порослий деревами і кущами. Проведено магнітометричні дослідження кургану.
риc. 12.40: Курган 52. Вигляд з півдня
Курган 53 (риc. 12.41, риc. 12.42) зафіксовано у південно-західній частині могильника, на висоті 305,5 м н.p.м., на віддалі 34 м нa північний схід від насипу 52. Географічні координати: N – 49°04’339’’; E – 024°41’013’’. Круглої форми, діаметр 27 м, висота 3,5 м. На вершині помітні грабіжницькі вкопи. Насип порослий деревами і кущами.
риc. 12.41: Курган 53. Вигляд з північного заходу
риc. 12.42: Курган 53. Ситуаційно-орографічний план і профіль
12.8 Крилос (Біля Господарства)
(риc. 12.43)
риc. 12.43: Цифрова модель рельєфу могильника в Крилосі (Біля Господарства) з нумерацією курганів
12.8.1 Ситуаційний план могильника і харакеристика курганів
Могильник розташований бл. 1,5 км на південний схід від групи Крилос-Діброва, на найвищій вирівняній ділянці та пологому південному схилі пагорба. Нараховує 10 курганів (чотири з них досліджені детальніше – №№ 202–204 i 250), які утворюють дві лінії, котрі перетинаються майже під прямим кутом. Лінія орієнтована по осі північний захід – південний схід складається з шести могил і має 470 м довжини. Чотири насипи утворюють лінію довжиною 270 м, орієнтовану по осі північний схід – південний захід. Обидві лінії «перетинаються» в місці розташування насипу 203.
Курган 202 (риc. 12.44) знаходиться у північній частині довшої лінії насипів, біля дороги, 55 м на північний схід від могили 203, на висоті 262,5 м н.p.м. Нa північ від нього, на краю лінії насипів, на віддалі 40 м, локалізована наступна (недосліджена) могила. Географічні координати: N – 49°05’535’’; E – 024°40’165’’. Круглої форми, діаметр 12 м, висота 0,5 м. У насипі помітний вкоп. Насип порослий деревами і кущами.
риc. 12.44: Курган 202. Вигляд з південного сходу
Курган 203 (риc. 12.45) розташований у північній частині довшої лінії насипів і у південній частині іншої лінії, на віддалі 55 м нa південний захід від могили 202, 70 м нa північний схід від кургану 204, на висоті 262 м н.p.м. На відстані 90 м нa північний схід від нього знаходиться недосліджений курган, а 100 м далі в цьому ж напрямку – наступний недосліджений насип. Географічні координати: N – 49°05’501’’; E – 024°40’171’’. Круглої форми, діаметр 26 м, висота 1 м. Насип порослий деревами і кущами.
риc. 12.45: Курган 203. Вигляд зі сходу
Курган 204 (риc. 12.46, риc. 12.47) задокументовано на південно-східному краю коротшої лінії насипів, на віддалі 70 м нa південний захід від могили 203, на висоті 261,5 м н.p.м. Географічні координати: N – 49°05’490’’; E – 024°40’108’’. Круглої форми, діаметр 27 м, висота 0,7 м. У центрі насипу помітний великий вкоп. Проведено магнітометричні дослідження кургану. Насип порослий деревами і кущами.
риc. 12.46: Курган 204. Вигляд з південного заходу
риc. 12.47: Курган 204. Ситуаційно-орографічний план і профіль
Курган 250 (риc. 12.48) зафіксовано в лісі, на віддалі 45 м нa північний схід від кургану 202, нa висоті 261,5 м н.p.м. Географічні координати: N – 49°05’909’’; E – 024°39’485’’. Круглої форми, діаметр 25 м, висота 1,5 м (первинна – близько 2,5 м). Курган розкопаний траншеєю у центрі насипу. Насип порослий деревами і кущами.
риc. 12.48: Курган 250. Вигляд з півночі
12.9 Геомагнітні дослідження
Геофізичні дослідження на курганному могильнику в Крилосі проведені у травні 2014 р. Розташування курганів на цій пам’ятці не має суцільного моноцентричного характеру, але утворює кілька окремих груп по 2–4 могили. Ці групи, розкидані в межах розлогого лісового масиву, віддалені між собою на значні відстані, що зумовило поділ могильника на дві пам’ятки – Крилос-Тиндик і Крилос-Глинна І. Також і всередині самих груп окремі кургани рідко знаходяться поруч один біля одного. Переважно вони віддалені між собою мінімум на 50 м. Описана характеристика обумовила дослідницькій групі обмежену стратегію дій, згідно з якою лише чотири могили з двох груп були охоплені магнітометричними дослідженнями. Тим самим, вимірювальна ділянка була поділена на чотири незалежні полігони (риc. 12.49).
риc. 12.49: Крилос-Тиндик. Розташування ділянки геомагнітних досліджень (курган 25) (ліворуч). Крилос-Тиндик. Розташування ділянки геомагнітних досліджень (курган 52) (праворуч)
На користь прийнятого методичного розв’язання свідчили: незначна залісненість вибраних об’єктів та їх відносно невеликі розміри. Але ці характеристики не завжди йдуть у парі одна з одною. Наприклад, два з чотирьох курганів, вибраних для досліджень (Крилос-Тиндик, курган № 25 i Крилос-Глинна І, курган № 54), мають низькі насипи, які полегшують проведення вимірювань, але одночасно вкриті густими чагарниками і невисокими деревами. Крім цього, у центральних частинах їх насипів наявні грабіжницькі вкопи. Інші дві могили мають більші розміри та одночасно розташовані всередині більш доступного світлішого груду (Крилос-Тиндик, курган № 52), або соснового бору (Крилос-Глинна І, курган № 23). Незважаючи на наявні на них грабіжницькі вкопи, зважаючи на наведені вище фактори, обидві могили все ж були обрані для досліджень.
Як згадувалося раніше, магнітометричні дослідження на могильнику в Крилосі проводилися в межах чотирьох окремих вимірювальних ділянок, які охоплювали окремі кургани. У кожному випадку застосовано вимірювальні полігони (ґріди) у формі квадрату зі стороною 10 м. Перший з досліджених об’єктів (Крилос-Тиндик, курган № 25) був охоплений чотирма полігонами, розташованими у формі прямокутника розмірами 20 × 20 м (загальна поверхня: 0,04 га). Інший курган (Крилос-Глинна І, курган № 52), через його значні розміри, охоплено нерегулярною сіткою з восьми ґрідів, яка загалом покрила поверхню 0,08 га. Наступна могила (Крилос-Глинна І, курган № 54) настілька мала, що її вдалося охопити одним вимірювальним полігоном площею 100 м². Останній з досліджених археологічних об’єктів на презентованому могильнику (Крилос-Глинна І, курган № 23), так само як перша з описуваних могил, охоплений чотирма ґрідами, які спільно утворюють один полігон розмірами 20 × 20 м. Вимірювання проведено вздовж вимірювальних профілів, віддалених між собою на 1 м.
Діаметр насипу першого з досліджених курганів (Крилос-Тиндик, курган № 25) сягає 18 м, але його висота незначна. Крім цього, сам насип привертає увагу своїм поганим станом збереження, зруйнований численними ямами від повалених дерев i, зрештою, пошкоджений глибоким грабіжницьким вкопом у центральній частині. Згадані характеристики вже на початковому етапі ускладнили дослідження з точки зору методики, а на результати досліджень вплинули пост-депозиційні фактори (риc. 12.50).
На підставі отриманого зображення можна стверджувати, що описувана могила немає чітких контурів межі насипу. Розмите зображення самого насипу плавно переходить у тло і лише невиразні, неправильної форми додатні аномалії дозволяють приблизно визначити справжні межі поховання (риc. 12.50). У цьому контексті єдиним чітким об’єктом є грабіжницький вкоп, видовжений по лінії північ – південь, після якого залишився характерний дипольний сигнал. Світла центральна частина цієї аномалії символізує яму, з якої було вибрано ґрунтовий матеріал і складено по краях довкола вкопу, що відображається у вигляді темного контуру. На сьогодні з отриманого зображення не можна зробити жодних інших висновків.
риc. 12.50: (ліворуч) Крилос-Тиндик. Магнітометричне зображення кургану № 25 на пам’ятці Крилос (магнітометр Bartington Fluxgate Grad 601-1; вимірювальний полігон 10,0 × 10,0 м; щільність вимірювань на віддаль між трансектами: 0,25 × 1,0 м, інтерпольована до 0,25 × 0,5 м; фактичні показники магнітної індукції у сірій шкалі звужені до діапазону -5 / +5 nT). (праворуч) Крилос-Тиндик. Магнітометричне зображення кургану № 25 на пам’ятці Крилос із зазначеними аномаліями, описаними в тексті
Наступний досліджений курган (Крилос-Тиндик, курган № 52) відзначається кращим станом збереження, порівняно з описаним вище об’єктом. Проте, високий насип і його стрімкі схили ускладнювали підхід тa спричинили нерівномірне фіксування магнітного поля. Нахил схилів також призвів до того, що не завжди було можливо починати і закінчувати траверс у тому самому місці. Характерною ілюстрацією цього є горизонтальні лінії на стику ґрідів вздовж осі захід – схід (риc. 12.51). Виразна округла смуга від’ємних показників, яка часто з’являється на курганах великих розмірів, визначає максимальні межі могили (риc. 12.51). Всередині зазначеного в такий спосіб круга маємо справу з неоднорідним заповненням, яке характеризується відмінною від оточення намагніченістю i наявністю локальних поляризованих аномалій. Варто пам’ятати, що послідовні знімання показників вздовж трансектів фіксували інші стратиграфічні рівні насипу. Тому є ризик допустити помилку, інтерпретуючи джерела аномалій як такі, що належать до одних і тих самих структур. А детальний аналіз результатів вимірювань повинен бути відкладений до часу отримання більшого об’єму даних про цей курган. Варто також додати, що найвиразнішою є аномалія, яку випромінює слід від грабіжницького вкопу у центральній частині насипу.
риc. 12.51: (ліворуч) Крилос-Тиндик. Магнітометричне зображення кургану № 52 на пам’ятці Крилос (магнітометр Bartington Fluxgate Grad 601-1; вимірювальний полігон 10,0 × 10,0 м; щільність вимірювань на віддаль між трансектами: 0,25 × 1,0 м, інтерпольована до 0,25 × 0,5 м; фактичні показники магнітної індукції у сірій шкалі звужені до діапазону -5 / +5 nT). (праворуч) Крилос-Тиндик. Магнітометричне зображення кургану № 52 на пам’ятці Крилос із зазначеними аномаліями, описаними в тексті.
Отримане зображення кургану № 23 з пам’ятки Крилос-Глинна І нагадує зображення, отримане для кургану № 25 з описаної вище пам’ятки (риc. 12.52). Знову проблема полягає у визначенні меж насипу, хоча на цей раз помітна світла смуга круглої форми, яку показує матеріал зі зниженою намагніченістю (риc. 12.52). Вона виглядає невиразною, а в південно-східній частині вимірювальної сітки сполучається з іншою поздовжньою аномалією, яка, найімовірніше, є лісовою дорогою, що проходить вздовж осі північний схід – південний захід. Важливу роль відіграла тут висота насипу, яка спричинила схожі проблеми з тими, які були описані стосовно кургану № 52 з пам’ятки Крилос-Тиндик. У центральній частині насипу фіксується сильно поляризована видовжена по осі північний схід – південний захід аномалія, яку можна інтерпретувати як грабіжницький вкоп. Цей сигнал настільки потужний, що повністю перекриває можливі слабші аномалії, випромінювані будь-якими об’єктами всередині насипу.
риc. 12.52: (ліворуч) Крилос-Глинна I. Магнітометричне зображення кургану № 23 на пам’ятці Крилос (магнітометр Bartington Fluxgate Grad 601-1; вимірювальний полігон 10,0 × 10,0 м; щільність вимірювань на віддаль між трансектами: 0,25 × 1,0 м, інтерпольована до 0,25 × 0,5 м; фактичні показники магнітної індукції у сірій шкалі звужені до діапазону -5 / +5 nT). (праворуч) Магнітометричне зображення кургану № 23 на пам’ятці Крилос із зазначеними аномаліями, описаними в тексті.
Останній з досліджених курганів (Крилос-Глинна І, курган № 54) є одночасно однією з найменших могил, досліджених в ході реалізації проекту. Його насип ледь виділяється на місцевості і вкритий численними норами звірів та ямами від викорчованих дерев. Крім цього, він досить добре читається на отриманому зображенні (риc. 12.53). Межу насипу можна провести по смузі від’ємних показників градієнту, які оточують сильніше намагнічений центр (риc. 12.53). На підставі цих спостережень можна стверджувати, що матеріал, з якого утворений насип, є більш намагнічений ніж ґрунт довкола кургану. Також у самому центрі могили знаходиться невеликий від’ємний сигнал, який вказує на грабіжницький вкоп. Він вказує на менш намагнічене підгрунтя, яке формує внутрішню частину насипу і контрастує з гумусом із зовнішньої ділянки. Крім цих загальних зауважень, неможливо представити детальніших висновків про конструкцію кургану.
риc. 12.53: (ліворуч). Крилос-Глинна I. Магнітометричне зображення кургану № 54 на пам’ятці Крилос (магнітометр Bartington Fluxgate Grad 601-1; вимірювальний полігон 10,0 × 10,0 м; щільність вимірювань на віддаль між трансектами: 0,25 × 1,0 м, інтерпольована до 0,25 × 0,5 м; фактичні показники магнітної індукції у сірій шкалі звужені до діапазону -5 / +5 nT). (праворуч). Килос-Глинна І. Магнітометричне зображення кургану № 54 на пам’ятці Крилос із зазначеними аномаліями, описаними в тексті.
Підсумовуючи опис магнітометричних досліджень на курганному могильнику в Крилосі, потрібно звернути увагу на ряд факторів, які вплинули на якість отриманих результатів. Найперше, це великі відмінності у розмірах насипів, які коливаються від цілком малих до високих могил зі стрімкими схилами. Також вартує згадати про поганий стан збереження насипів, кожен з яких має грабіжницький вкоп, розміщений по центру, а збоку – ряд менших пошкоджень, найчастіше – у вигляді ям від викорчованих дерев. Всі ці фактори спричинилися до того, що магнітометричні дослідження дали небагато інформації про внутрішню будову насипів. Однак, у випадку великих розмірів археологічних об’єктів неінвазійні методи не можуть надати цілком задовільних результатів. Не зважаючи на це, навіть нижчі об’єкти, які не мають стрімких схилів, не показали складніших внутрішніх структур, що може бути певною специфікою курганів на могильнику в Крилосі, де вони могли бути насипані виключно з матеріалу отриманого з околиці. Наведену гіпотезу потрібно перевірити в ході наступних досліджень на могильнику.
12.10 Архівні відомості
Крилос, повіт Станіславів (за Sulimirski 1968:135–136) (сьогодні – Галицький район Івано-Франківської області – прим. Г.П.)
Велика кількість курганів знаходиться у різних частинах полів. Понад 12 знаходилося в лісі «Над Бідуном», окремі з них були досліджені у період між 1883 і 1936 рр. д-ром І. Шараневичем (Szaraniewicz 1883:3; 1886:8). Дальший опис наведений з опублікованих матеріалів, відповідно до черговості досліджень окремих курганів.
Курган 1. Досліджений у 1883 р. і означений як «10a». Під насипом знаходився брук розмірами 14 м на 15 м. У двох місцях бракувало каміння, що може свідчити про те, що курган раніше вже був розкопаний. В насипі знайдено частину крем’яного ножа, фрагменти посудин чорного і червоного кольорів та предмет «у формі ґудзика» чорного кольору як скам’яніла лава. Шараневич намалював план розміщення каміння, яке, на його думку, було основою якоїсь конструкції.
Курган 2. Досліджений у 1883 р. під номером 11 i був найбільший (4 м висоти). Складався з чорного ґрунту з білими прошарками. Чорний ґрунт закінчувався на глибині 3 м, переходив в жовту, тверду, втрамбовану глину. Крім дрібних фрагментів червоної цегли і крем’яного наконечника нічого більше не виявлено.
Курган 3. Досліджений у 1883 р. під номером 10c. Всередині зафіксований брук. Сам курган був розрізаний навпіл траншеєю. Насипаний з глини, змішаної з чорним ґрунтом. На глибині 1,4 м жовта глина закінчилася. Всередині виявлено лише кілька фрагментів кераміки.
Курган 4. Локалізований в гайку «На Чагньові», досліджений у 1884 р. методом траншеї. В ньому виявлено значну кількість річкових валунів, які знаходилися у довільному порядку в межах насипу. Ґрунт у насипі чорний, ніби «забраний з іншого місця» і містив прошарки, які були схожі на перемішаний ґрунт і попіл (насправді це розкладений чорнозем). У ньому було багато отворів (найімовірніше, виритих хом’яками). Материк зафіксований на глибині 2 м. Опис не містить знахідок.
Предмети з досліджень Шараневича були депоновані у Народному домі у Львові i в Ставропігійському інституті. Вдалося ідентифікувати лише крем’яний ніж довжиною 8,5 см, який ймовірно походить з кургану 1.
Курган A. У 1883 р. Т. Зємєнцкі (Ziemięcki 1884:93; 1887:52, Janusz 1918:216) дослідив курган, локалізований на оборонних валах і назвав його «Галичина Могила». Він мав 36 м в діаметрі і 2,5 м висоти. У верхній партії насипу, на глибині 1,9 м виявлено кілька розкиданих фрагментів кераміки, деревне вугілля і одну малу кістку. В описі згадується «лінзоподібний прошарок піску», потужністю 30 см, локалізований над материком: ймовірно, це була поховальна яма, незареєстрована Зємєнцким, вкопана у стародавній горизонт і сягала до материка.
У 1935 i 1936 рр. д-р Я. Пастернак (Pasternak 1936, przyp. 35; 1937, przyp. 16) дослідив тут шість курганів, про що були складені дуже лаконічні нотатки.
Курган I. В лісі «Діброва». Скелет посипаний червоною вохрою. Курган II. Локалізований там само де й попередній. Тілопальне поховання з епохи бронзи. Курган III. У лісі «Глинна». Тілопальне поховання. Культура шнурової кераміки і бронзова шпилька зі спіральною голівкою (три звивини). Курган IV. Поле «Стависька». Скелетове поховання з ранньої епохи бронзи. Курган V. Скелетове поховання з ранньої епохи заліза. Велика жовта скляна намистина з блакитними крапками на білому колі. Курган VI названий «Насташина Могила», знаходиться в лісі «Діброва» недалеко від межі Комарова, досліджений у 1936 р. (Pasternak 1936:14). Мав 30 м в діаметрі, 3,5 м висоти. У насипі виявлено деревне вугілля, грудки випаленої глини та невеликі дивні фрагменти кераміки, окремі з яких мали врізний орнамент. У східній частині насипу на глибині 1,12 м виявлено дві кістки ніг коня і п’ять кінських зубів; але не виявлено черепа.
На глибині 2 м, за 3,7 м на південь від центру кургану знаходився людський скелет, покладений на шарі дубових дошок, з яких залишилися лише незначні рештки. Скелет був вкритий нальотом чорного кольору, походження якого не вдалося вияснити. Покійник лежав навзнак із зігнутими у лівий бік ногами. Біля стоп зафіксовані три невеликі вогнища, які розміщувалися у формі трикутника. Біля скелета знайдено кілька поховальних дарів (Sulimirski 1968, Fig. 11:1): (1) частина тонкого бронзового обруча довжиною 14,5 см, дріт товщиною 4 мм; (2) фрагменти двох олов’яних перснів, кожен з яких мав 1,5 см в діаметрі; (3) біля стоп стояв горщик 14,5 см висоти, 13–14 см в діаметрі, на високій шийці – врізний орнамент у вигляді ялинки; (4) бойова сокира, виконана з діориту, 12,5 см довжини, типу y-2, яка лежала біля лівого ліктя; (5) крем’яна сокира прямокутна в перерізі, довжиною 10 см, зафіксована біля горщика; (6) три наконечники стріл, один з яких був грубий, невідомого типу; один наконечник було виявлено біля ребер, а другий – біля тазу; (7) п’ять крем’яних відщепів знайдено біля сокири.